Шпаргалка по предмету Деньги и кредит (Гроши та кредит)

Шпаргалка по предмету Деньги и кредит (Гроши та кредит)

|Походження грошей. Роль |матеріалізацією загального|Вартість грошей. Форми |

|держави у створення грошей.|суспільно-необхідного |прояву вартості грошей |

| |робочого часу, укладеного |як грошей і як капіталу.|

|Ще в літописах часу |в товарі. Гр в процесі | |

|Аристотеля згадується про |обігу набули особливу |Вартість повноцінних Гр.|

|гроші. Але дослідження |вартість, яка створила |визначається вартістю |

|грош. почалось з розвитком |основу для відокремлення |товару, що виконує роль |

|капіталізму. Засновниками |грошей від конкретного |грошей, або вартістю |

|класичної політекономії |товарного носія, та |матеріалів із який |

|були Сміт, Рікардо, Маркс. |виникнення Гр, не |виготовлені гроші. В |

|Виникнення грош. обумовлено|пов’язаних з |неповноцінних Гр. |

|було тим, що бажання |матерально-речовою формою |розрізняють 2 аспекти в |

|суб’єктів ринку щодо обміну|(депозитн. Гр, |питанні про варт Гр: |

|споживними вартостями не |електронні). Гр. |варт гр як гр. і варт |

|збігалися. Вони |відрізняються від товарів:|гр. як капіталу. Гр. як |

|відокремлювали продукт, |мають загальну споживчу |капітал визначається під|

|який мав найвищу споживну |варт., тобто здатні |впливом попиту і |

|вартість. Тобто його можна |задовольнити б-яку потребу|пропозиції на грош. |

|було легко обміняти на |людей, Гр –мірило варт. |ринку і виступає у формі|

|необхідне благо. З часом |товару і втілення |%. Вартість Гр як грошей|

|цей продукт набував |багатства. 2 поняття |формується в процесі їх|

|властивості загального |визначають сутність Гр: |обігу, коли Гр. |

|товарного еквівалента. Саме|1)гроші як гроші – |обмінюються на товари та|

|поява загального |використов. для оплаті |визначається їх мінова |

|еквіваленту і означало |товарів, послуг, погашення|вартість – купівельна |

|появу грош. в їх |боргових зобов’язань, |спроможність. Саме |

|найпростішому вигляді. Саме|Гр-посередник при оплаті. |купівельна спроможність |

|вони виступили перевагою |2) Гр як капітал – Гр |обумовлює специфічну |

|перед звичайним бартером |використов. для |форму вартості при |

|при операціях грош. |накопичення вартості та |забезпеченні довіри до |

|посередника. Вони вже могли|для виробничого |неповноцінних грошей. |

|виконувати основну функцію |використання. Мета - |При наявності цієї |

|- засобу вимірювання |отримання доходу в формі |довіри суб’єкти ринку |

|вартості та засобу обігу. |%, дивідендів… Цільове |довіряють таким Гр і |

|З розвитком товарн. вир-ва |призначення Гр: засіб |власники їх можуть |

|посилювались і вимоги до |нагромадження; засіб |придбати товари, |

|грош., а саме: їх |платежу; зростає роль Гр в|послуги, валюту тощо. |

|портативність, тривалість |екон. житті сус-ва. |Чим ціни вищі, тим менше|

|зберігання фіз. якостей, |Різниця між 2-ма поняттями|товарів можна купити на |

|здатність утримувати питому|незначна, визначається |Гр. одиницю, і навпаки. |

|вартість на незмінному |через використання екон. |Отже, між варт. кредитн |

|рівні та ін. З появою цих |суб’єктами. Гр стають |Гр. та рівнем цін на |

|вимог, відбувається заміна |капіталом при їх |товари існує обернена |

|загального еквівалента |нагромадженні, зберіганні,|залежність. Вартість Гр.|

|товарів першої необхідності|продажу на Гр Ринку(дохід |обчислюється за |

|(зерно) на товари-прикраси |у %. Гр, як капітал в |формулою: Iв.г. = |

|(хутро), потім на метали |під-ві: збільшення його |1\Iц,.де Iв.г зміна варт|

|(мідь), а потім і на |капіталу, ресурсів, |Гр., Iц –індекс |

|благородні метали (срібло, |ліквідності, могутності. |середнього рівня цін за |

|золото). В ролі природно |Але якщо зростання |певний період. Рівень |

|споживчої вартості грош. |загальн. маси Гр буде |варт Гр. не може |

|товар здатен задовольняти |надмірним, це призведе |залишатися незмінним. |

|потреби людей. І в |лише до їх знецінення. |Зниження варт Гр. – |

|решт-решт роль грош. |Форми грошей та їх |інфляція, збільшення – |

|перейшла до нематеріального|еволюція. Демонетизація |дефляція. |

|носія, який не має ніяких |золота. |Функція грошей як міри |

|споживчих якостей. Це |Еволюція Гр поділяється на|вартості. |

|сталося в 20 ст. через |3 етапи: повноцінні Гр, |Функція Гр.- це певна |

|демонетизацію золота. З |змішані форми, |дія чи “робота” Гр. щодо|

|розвитком товарн. вир-ва та|неповноцінні Гр. |обслуговування руху варт|

|обміну, походження грошей |Повноцінні – перші товарні|в процесі суспільн. |

|дістало назву еволюційної |Гр, спочатку предмети 1ї |відтворення. Існує 5 |

|концепції. З неї випливає, |необхідності до предметів |функцій Гр: міри |

|що гроші за походженням – |розкоші. Форми: 1) товарні|вартості, засоби обігу, |

|це товар з певними |Гр предметів, 2) предмети |засобу платежу, засобу |

|суспільними відносинами, |розкоші, 3) металеві Гр |нагромадження вартості і|

|який виділився з звичайних |поділяються на Гр з |світових Гр. Міра варт –|

|товарів; гроші, як |недорогих металів (кусків |це функція, в якій Гр |

|результат довгого |металу) до благородних; та|забезпечують вираження і|

|еволюційного розвитку, |на монети (мідні, срібні, |вимірювання варт |

|повинні розвиватися по суті|золоті). Змішані форми |товарів, надаючи їй |

|і за формами існування; |(19-поч 20 ст) – металеві |форму ціни. Гр виконують|

|гроші не можна скасувати |повноцінні Гр, неповноц. |ідеально функцію міри |

|доки існують суспільні |Гр. Процес демонетизації |варт. Виробних визначає |

|відносини. Гроші і держава |золота (переходу повноцін,|ціну на товар, але |

|існують у тісному |метал Гр до неповноцінних)|встановлює її остаточно |

|взаємозв’язку. Роль держави|пояснюється недоліками |після зустрічі з |

|трансформуюча, тобто вона |золотих Гр: 1) обмеження |покупцем і наявністю |

|не створює гроші, як екон. |запасу золота в природі, |реальних Гр у нього. |

|явище, а тільки може |2) високі витрати (дорогі |Ціна визначається в |

|змінювати зовнішній вигляд,|Гр, витрати труда, знос), |момент операції |

|не чипаючи їх сутності з |3) слабка схильність |купівлі-подажу. Гр. як |

|метою ефективного виконання|регулюванню і впливу |міра варт |

|їх суспільної ролі. При |держави (19ст.), 4) |використовуються як |

|втручанні держави екон. |незручність у використанні|рахункові (одиниця |

|дійсність починає “шукати” |(важкі). Процес |рахування) на |

|найбільш надійні гроші, |демонетизації завершився в|мікрорівні, як |

|наприклад, ін.валюту. Тут |середині 70х. «Ямайська |визначення підприємством|

|держава повинна обмежити |угода»- 4 валютна система,|своїх витрат і доходів |

|свій вплив, провести грош. |погодилися, що золото - |від реалізації пр-ції, |

|реформу. Держава визначає |грошовий товар і припинили|так і на макрорівні – |

|форму грош., їх вартість, |фіксувати до золота. |показники обсягу нац. |

|контролює їх виробництво, |Неповноцінні – це Гр, які |доходу, ВНПр, інвестицій|

|організує боротьбу з |не мають власної вартості.|тощо. |

|фальшуванням, регулює масу|Це білонна (розмінна) |Функція грошей як засобу|

|грошей в обороті тощо. |монета, паперові Гр, банк.|обігу. |

|Гроші – продукт ринку. Саме|зобов’язання, депозитн. |Функція Гр.- це певна |

|ринок спричиняє об’єктивну |вклади, квазігроші. |дія чи “робота” Гр. щодо|

|потребу в грошах і висуває |Класифікація по критеріям:|обслуговування руху варт|

|вимоги перед державою щодо |( форма існування: |в процесі суспільн. |

|грошових функцій; кількість|паперові, монети, |відтворення. Існує 5 |

|грошей визначається |депозитні Гр, електронні |функцій Гр: міри |

|закономірностями, держава |Гр. ( у залежності від |вартості, засоби обігу, |

|мусить їх регулювати. |статусу елемента Гр. і |засобу платежу, засобу |

|Суть грошей. Гроші як гроші|хар-ра емісії: |нагромадження вартості і|

|і гроші як капітал. |казначейські Гр. - Гр, які|світових Гр. Засіб обігу|

|Існує 3 концепції |емітують державу в особі |– це функція, в якій Гр |

|виникнення Гр.:1)Гр виникли|казначейства для покриття |є посередником в обміні |

|в результаті згоди між |державних витрат; |товарів і забезпечують |

|людьми; 2) Гр-продукт, |банківські Гр. - Гр, які |їх обіг. Обмін товару |

|створений державою,3)Гр-це |випускаються в обіг банк. |йде за схемою Т-Г-Т. |

|результат тривалого |системою на кредитній |Участь грошей вносить |

|еволюційного розвитку тов. |основі, що обумовлює хар-р|зміну: виникає продаж |

|вир-ва та обміну, тобто |сталості цих Гр., тобто |(Т-Г) і купівля (Г-Т). |

|ринку. Гр-це особливий, |банкноти -прості векселя |При продажу (Т-Г) |

|специфічний товар, який |банків. У основі лежать |продавець отримує Гр, |

|виконує роль загального |розписки банкірів про |але може їх не відразу |

|еквівалента або інш. |золото, які вони прийняли |використати. Розрив |

|словами, це товар, який |на збереження, а також |схеми має велике |

|може вільно, прямо |комерційні векселя, |значення: 1) з’являється|

|обмінювати на любий інший |білонна монета - розмінна |можливість затримувати |

|товар. Три основних |монета, яка чеканітся з |Гр. і нагромаджувати |

|властивості грошей, що |недраг металів, депозитні |варт.(розширює цілі і |

|розкривають їхню |Гр - Гр, які існують у |розвиток вир-ва; 2) |

|сутність:1)Гр. забезпечують|вигляді записів на |поширюються межі |

|загальну безпосередню |рахунках економ суб'єктів |бартеру: товар може |

|обмінювальність. На них |у банках по платіжним |продатися не тільки |

|купується будь-який |дорученням, чеках, плат |продавцеві, але й тому, |

|товар;2)Гр. виражають |вимогам, пластиков |хто має в ньому потребу |

|мінову вартість товару. |карткам., електронні Гр., |( розвиток конкуренції |

|Через них визначається ціна|квазігроші – майже гроші, |товаровир-ків. 3) |

|товару, що дозволяє |по своїх параметрах не |власник Гр може |

|кількісно порівнювати різні|дотягає до грошей: |придержувати Гр, |

|по споживчої вартості |термінові банківські |використати на інш. |

|товари; 3) Гр. виступають |депозити – термінові банк |ринку( розширення ринк. |

|заміняються на |депозити, види держ ЦП із |відносин. Тобто |

|неповноцінні, т.к. Гр – |високою ліквідністю. |розвиваються ринкові |

|посередники. В обігу завжди| |відносини, повноцінні Гр|

|є певна маса Гр., які |Зол. запас як | |

|протистоять товарн. масі |страхувальник нагромаджень|продажу за гр., коли гр.|

|для реалізації. Залежність |вартості від інфляції. |стали носієм капіталу і |

|маси Гр в обігу і сумою |Держ. запаси офіційно |знаходяться в центрі |

|товарн цін є економ. |включаються до золот. |ринку, коли на ринку |

|законом Гр. обігу. До Гр. у|резервів країні і є |розвивалася конкуренція |

|функції обігу з боку ринку |резервом світових Гр. |(за покупця, за робоч. |

|висуваються певні вимоги: |Держава може |місце тощо), на ринку, |

|портативність, однорідність|використовувати свій |де основна боротьба іде |

|в масі, швидке відтворення |зол.запас: продати на |за отримання більшої |

|та ін. Продаж товарів |міжнар ринку, збільшуючи |суми гр. доходів. У |

|частіше здійснюється в |валютний резерв світових |проблемі ролі гр. |

|кредит і схема набуває |Гр.; купувати на світ. |розрізняють 2 аспекти: |

|вигляд Т-К-Т. З’являється |ринку товари та посл., |якісний і кількісний. |

|вексель, який виконує |необхідні на внутрішн. |В якісному ас-ті – роль |

|купівельні та платіжні |ринку, для погашення |гр. виявляється у тому, |

|функції грошей. Виникають |боргів; одержати міжнар. |що саме гр. середовище |

|кредитні Гр. Поступово |позику. Гр маси є єдиним |позитивно впливає на |

|знижується функція засобу |цілим і легко |розвиток сус-ного вир-ва|

|обігу завдяки кредитним |переміщуються із |через: 1) стимулюючу |

|відносинам. |нагромаджень в обіг і |роль гр. - величезний |

|7. Функція грошей як засобу|навпаки. В сучасний час |стимул до праці. 2) |

|платежу. |існують такі форми |виробляється стільки, |

|Функція Гр.- це певна дія |накопичування: готівкові |скільки реалізується, а |

|чи “робота” Гр. щодо |форми – не втрачають |надлишок зберігається в |

|обслуговування руху варт в |дохід, якщо не розташувати|гр. формі чи в |

|процесі суспільн. |на вкладах; але |позичковому капіталі. 3)|

|відтворення. Існує 5 |знецінюються під |дешевше реалізувати |

|функцій Гр: міри вартості, |інфляцією. Накопичення на|товар за гр. ніж за |

|засоби обігу, засобу |вкладах – дохід в вигляді |бартер, мінуючи |

|платежу, засобу |депозитного %, але все |посередників( економія |

|нагромадження вартості і |залежить від ступеня |на витратах, менше |

|світових Гр. Засіб платежу|стійкості банківської |потреб в обігов |

|– це функція, в якій Гр |системи; нагромадження у |капітали, |

|обслуговують погашення |формі золота. |задовольняються потреби |

|різноманітних боргових |9. Функції грошей в сфері |споживачем. 4) ринок |

|зобов’язань між суб’єктами |міжнародних економічних |стає могутнім завдяки |

|ек. відносин, що виникають |відносин. |конкуренції, |

|у процесі розширеного |Функція Гр.- це певна дія |стимулюванню вир-ва та |

|відтворення. Історично ця |чи “робота” Гр. щодо |ек. споживання. Гр. в |

|ф-ція походить з |обслуговування руху варт в|ринков ек. стають носієм|

|товарообороту. Поява була |процесі суспільн. |позичкового капіталу |

|зумовлена продажем товарів |відтворення. Існує 5 |через банки. Через |

|в кредит. Виникав борг, |функцій Гр: міри вартості,|податки, позичков. %, |

|погашення якого |засоби обігу, засобу |ціни, бюджетн. |

|здійснювалась Гр. Тому варт|платежу, засобу |фінансування держава |

|платежу не завжди |нагромадження вартості і |може регулювати ек. |

|дорівнювала варт товарів, |світових Гр. Світові Гр – |процеси на мікро- та |

|реалізованих у борг або |це функція, в якій гр. |макрорівнях. Кількісний |

|варт Гр, які були віддані в|обслуговують рух вартості |аспект ролі гр. полягає |

|борг. Гр як засіб платежу |в міжнародн. ек. обороті і|втому, що через зміну |

|обслуговує більшу частину |забезпечують реалізацію |гр. в обороті можна |

|екон. обороту. Сфера |взаємовідносин між |впливати на ек. процеси.|

|охоплює: платежі |країнами. Історичне |Держава через банки |

|організацій за боргов. |виведення цієї функції |змінюють платоспроможний|

|зобов’язаннями; платежі по |пов’язано з виникненням |попит, ціни, %, вал. |

|оплаті праці; платежі до |держави – суб’єкта ек. |курс. Через ці показники|

|фондів; платежі банку, |відносин. Тут гр. |забезпечується вплив на |

|отримання від нього |виконують ф-ції |темпи ек. розвитку, на |

|позичок, погашення їх; |загального плат. засобу, |стабільн. цін, на рівень|

|платежі по виплатам, судові|загальн. купівельного |зайнятості населення, |

|та ін. З цього зростають |засобу і засобу |інвестиції, розвиток |

|можливості під-ва, знімають|перенесення багатства з |імпорту та експорту тощо|

|обмеження, прискорюють обіг|однієї країни в іншу. | |

|капіталу та ін. Основна |Функціонування Гр |11. Еволюція ролі грошей|

|вимога до Гр у функції |обмежене їх нац. |в перехідній економіці |

|засобу платежу – фактор |кордонами. При виході |України. |

|часу, уникнення знецінення |держ. на світ. ринок їм |Роль гр. в Україні |

|Гр під час користування |потрібні інші Гр. |помітно зростає. Той, |

|кредитом. % ставка коригує |Якщо світ. гр |хто має гр,, може |

|знецінення Гр. |використовуються для |купити будь-якій товар |

|8. Функції грошей як засобу|погашення боргів, то вони |на внутр. ринку. З цього|

|нагромадження |виконують ф-цію засобу |виникає потреба |

|Функція Гр.- це певна дія |платежу, для негайної |заробляти більше гр. і |

|чи “робота” Гр. щодо |купівлі товарів – функція |ек-но їх витрачати. |

|обслуговування руху варт в |купівельного засобу, але |Банківські заходи, |

|процесі суспільн. |тут повинно бути попереднє|грош-кредитна політика, |

|відтворення. Існує 5 |нагромадження гр. Також |динаміка цін регулюються|

|функцій Гр: міри вартості, |св. гр функціонують як |державою. Але слабкість |

|засоби обігу, засобу |міра варт та рахункові |банк. сис-ми, інфляція, |

|платежу, засобу |одиниці, оскільки нац. |недовіра людей (перевага|

|нагромадження вартості і |ціни країн не |бартеру, переведення |

|світових Гр. Засіб |задовольняють потреби |капіталу за кордон, |

|нагромадження – це функція,|світ. ринку, на ньому |конвертація його в |

|в як. Гр обслуговують |формується своя система |інвалюту) негативно |

|нагромадження вартості в її|цін. В сучасних умовах св.|впливають на розвиток |

|загальній абстрактній формі|Гр, як платіжні та |ек. Дивлячись на |

|в процесі розширеного |купівельні засоби, |розвинуті країни можна |

|відтворення. Нагромадження|виступають в вигляді нац. |виділити успішні |

|з’явилось тоді, коли |гр певних країн з причин |напрямки в використанні |

|товаровиробник міг |того, що: 1) існує широкий|гр: 1) переведення всіх |

|відкласти Гр на майбутнє |св. ринок із його |сфер на ек. відносини, |

|від виручки. Поначалу |суб’єктами, з їх кредитн. |до самофінансування не |

|нагромадження Гр мало лише |і банк. відносинами. Тут |тільки під-в, а й сфер |

|одну мету – збереження |св. гр функціонують |науки, освіти, здоров’я |

|вартості в драг. металі. |миттєво, повноцінні гр. |тощо. 2) забезпечення |

|Така форма називалась |вже не потрібні. 2) ек. |інтересів виробника, |

|скарбом. Але людина не |потенціал деяких країн |окремих колективів для |

|хотіла приховувати свої |досяг величезних розмірів.|ефективного використання|

|доходи, а навпаки |Гр цих держав забезпечили |гр., ек. стимулювання. |

|показувати їх, виникла |довіру нац. гр, як |3)доходи всіх ек. |

|естетична форма скарбу |реальних носіїв мінової |відносин гарантовано |

|(предмети розкоші). Це |вартості не тільки на |капіталізувати(зростання|

|було, як компенсація за те,|внутрішньому, а й на |інвестицій, зміцнення |

|що скарб не може стати |міжнар. ринках. 3) |банків. 4) забезпечення |

|капіталом і приносити |співробітництво між |сталої варт. гр., участь|

|прибуток. Згодом з’явилась |державами регулює ек. гр. |їх в міновому процесі, |

|ще одна ціль нагромадження |відносини, довіри до нац |витіснення бартеру. |

|скарбу – резерв платіжних |валюти ($), створюють нац.|12. Поняття грошового |

|засобів, як збереження і |валюти (ЕКЮ, ЄВРО) Платежі|обороту, його суб’єкти, |

|зростання прибутку. Так |по цим валютам будуть |складові та загальна |

|скарб став активно |доти, поки суб’єкти ринку |схема. |

|забезпечувати потреби |можуть купувати за них |Гр. оборот - процес |

|суспільного відтворення, як|товари, не вимагаючи |безперервного руху гр. |

|регулятор Гр обігу. |золота, поки є вільне |між суб’єктами ек. |

|Розширюється вир-во й |конвертування валют. |відносин при |

|товаровиробники одержують |Тобто, ф-цію сучасних гр в|обслуговуванні |

|додатковий прибуток у |умовах обігу повноцінних |розширеного вир-ва. |

|вигляді %%, дивідендів. Гр|гр виконують драг. метали |Розглянемо гр. оборот на|

|знаки (паперові, депозитні,|в формі злитків або ж драг|макро-, мікрорівні, в |

|електронні) успішно |монета, яка приймалася до |сукупному гр. обороті і |

|виконували роль багатства |платежу за вагою. В умовах|при індивідуальному |

|взагалі. Позитивний вплив |обігу неповноцінних гр. |капіталі. На макрорівні |

|нагромадження Гр: ( обсяги |функцію світових гр. |гр. обіг обслуговує весь|

|нагромадження вийшли за |виконують національні гр. |капітал сус-ва: |

|межі видобутку благородн. |($-ще й як резервний |авансують гр. на |

|металів; ( нагромадження |фонд). |вир-во(виготовлення вал.|

|швидше капіталізовували |10. Роль грошей у ринковій|нац. прод-ту, оплата за |

|через знецінення Гр знаків(|економіці. |прод-цію(реалізація нац.|

|розвиток банків, ринку ЦП, |Якщо функції гр. – це їх |про-ту(суспільн. капітал|

|зріст позичкового капіталу;|“робота” щодо |в гр. формі, |

|( оборот індивід. капіталу.|обслуговування руху |використання гр. |

| |вартості, то роль гр, - |виручки(розподіл |

|Гр. обіг та золотий запас |кінцевий результат цієї |вартості нац. прод. між |

|пов’язани між собою. |“роботи” , її наслідок. |власниками вир-ва та |

|гр. доходи. На мікрорівні |Сприятливими умовами для |державою (через |

|гр. – форма капіталу, |реалізації ролі гр. |податки). У всіх ек. |

|елемент багатства. Чим |настали при створенні |суб’єктах формуються. |

|більше гр. у |капіталізму, коли товар |Гр. агрегат – це |

|індивідуального власника, |став загальн. формою |специфічн. показник гр. |

|тим він багатіше. В |продуктів праці, коли |маси, що хар-зує певний |

|сукупному гр. обороті гр. |робоча сила стала товаром,|набір її елементів |

|не виступають |об’єктом купівлі- |залежно від їх |

|функціональною формою |реалізації товарів) ( в |ліквідності. М0 – вся |

|капіталу. Їх маса не |ек-ці не вистачає грошей. |готівка поза банк. |

|вважається багатством |Рішення: позичити гроші на|сферою, найвужчий |

|країни. Капіталізація гр. |світовому ринку. |показник, регулювання і |

|прискорює реалізацію |13. Мобілізація грошей на |контроль за ним |

|сукупного вал. прод-ту, |світовому ринку: прямий |складніший. М1 – М0 + |

|збільшення його – зростання|кредит і розміщення ЦП. |гр., які розміщені в |

|сусп. багатства. Гр. кошти |Якщо імпорт менше |банках на поточних рах. |

|при індивідуальн. капіталі |експорту, то на внутрішній|(депозити до запитання).|

|– це власні кошти, частина |ринок прийде менше гр., |Включає в себе гр., які |

|яких йде на погашення |буде більше зроблених |виконують функцію засобу|

|боргів, а інша вільна – на |товарів ( знецінювання |обігу та засобу платежу.|

|гр. ринок як ресурс для |грошей. Рішення: грошовий |Це найбільш ліквідні гр.|

|кредитування ін. |потік 14 - розміщення |М2 – М1+гр, які |

|суб’єктів.(прискорюється |коштів на світовому ринку |розміщені в банках на |

|гр. обіг. При виникненні |(кредити нерезидентам, ЦП |строкових вкладах, М3 –|

|потреби в додатковій масі |у інвалюті). Грошовий |М2+ гр., які розміщені в|

|гр., поповнення обороту |ринок мобілізує кошти. |банках для проведення |

|здійснюється за рах. |Збалансування гр. обороту |трастових операцій. М2 і|

|додаткової емісії, яка |забезпеч. вирівнюванням |М3 – включають в себе |

|здійснюється при: 1) |нац. доходу та реалізація |функцію заощадження |

|розширенні кредитування |нац. продукту. Існує 2 |(строкові депозити, |

|суб’єктів банками при |виду гр. потоку: потік |ощадні сертифікати, |

|зростанні обсягів вал. нац.|відпливу (втрат) – чисті |трастові вклади). |

|пр-ту. 2) при перевищенні |податки, заощадження, |Ліквідність гр. маси |

|імпорту над експортом; 3) |оплата імпорту і потік |знижується з кожним |

|при уповільненні швидкості |припливу (ін’єкцій) – |наступним агрегатом. |

|руху гр. по обороту. Тобто |інвестиційні витрати фірм,|Гр. маса визначається за|

|гр. оборот – самостійне ек.|держ. закупівлі, |формулою: MS = C+D, де |

|явище, безпосередньо |надходження від експорту. |С- М0, D- депозит |

|пов’язане з процесом |14. Структура грошового |16. Характеристика |

|сус-ного відтворення в |обігу за формою платіжних |базових грошей та |

|цілому. Суб’єкти - всі юр.|засобів та за економічним |грошових агрегатів. |

|та фіз. особи, які беруть |змістом. |Центральні банки |

|участь у вир-ві, обміні і |У основі руху грошей |структуризують гр. масу |

|споживанні вал. нац. пр-ту:|лежать платежі, що |з врахуванням |

|всі під-ва (с\х, промислов,|здійснюють ек. суб'єкти. |ліквідності окремих їх |

|буд-во тощо), державні, |Сукупність платежів, що |компонентів. НБУ |

|комерційні, банки, все |обслуговують окремий етап |відокремлює 4 гр. |

|населення, що одержує та |процесу розширеного |агрегати. Гр. агрегат – |

|втрачає гр. кошти. Ек. |відтворення, називається |це специфічн. показник |

|основа гр. обороту – процес|гр. потоком. Виходячи з |гр. маси, що хар-зує |

|сус-ного відтворення, який |цього грошовий обіг - це |певний набір її |

|визначає його сутнісну |сукупність грошових |елементів залежно від їх|

|єдність і безперервність. |потоків. Критерії гр. |ліквідності. М0 – вся |

|13. Грошові потоки, |обігу: ( ек. зміст гр. |готівка поза банк. |

|поняття, їх взаємозв’язок |потоків, відокремлюють 3 |сферою, найвужчий |

|та характеристика окремих |сектора: 1) Гр. обіг – це |показник, регулювання і |

|потоків. |рух гр., що обслуговує |контроль за ним |

|У основі руху грошей лежать|сферу обміну, переміщення |складніший. М1 – М0 + |

|платежі, що здійснюють ек. |товарно-матеріальних |гр., які розміщені в |

|суб'єкти. Сукупність |цінностей. Рух гр. може |банках на поточних рах. |

|платежів, що обслуговують |бути: еквівалентним – гр. |(депозити до запитання).|

|окремий етап процесу |на продукти рівновеликої |Включає в себе гр., які |

|розширеного відтворення, |номінальної варт.; |виконують функцію засобу|

|називається гр. потоком. |безповоротним – перехід |обігу та засобу платежу.|

|Виходячи з цього грошовий |гр. у власність суб’єкта |Це найбільш ліквідні гр.|

|обіг - це сукупність |обороту після продажі; |М2 – М1+гр, які |

|грошових потоків. Існують |прямолінійний – |розміщені в банках на |

|основні ринки гр. потоку: |віддаленість гр. від |строкових вкладах, М3 –|

|ринок продуктів – |суб’єкта обороту, який |М2+ гр., які розміщені в|

|реалізується створений |використав їх для купівлі,|банках для проведення |

|фірмами нац. прод., ринок |оскільки наступний суб’єкт|трастових операцій. М2 і|

|ресурсів – фірми купують |теж витрачає їх для своїх |М3 – включають в себе |

|ресурси для вир-ва (роб. |закупок. Тут всі потоки |функцію заощадження |

|силу, ділянки тощо), грош. |зустрічні (реалізація |(строкові депозити, |

|ринок – реалізуються вільні|ресурсів, купівля товарів,|ощадні сертифікати, |

|гр. кошти. Це внутрішні |оплата імпорту, експорту, |трастові вклади). |

|ринки, а також існує і |держ. закупок, інвентарю) |Ліквідність гр. маси |

|світовий ринок. Для |2) фін-кредитний – частина|знижується з кожним |

|розгляду сукупного гр. |гр. об. пов’язана з |наступним агрегатом. |

|обороту наведемо |розподілом варт. вал. нац.|Показник грошової бази –|

|припущення: 1) Всі ресурси,|прод. Тут рух гр. |характеризує масу гр. з |

|необхідні ф-мам для вир-ва |здійснюється |боку появу їх на балансі|

|і для самих фірм, |нееквівалентно, |ЦБанку. Він включає в |

|знаходяться у власності |одностороннє, |себе: всю готівку в |

|дом. гос-в; 2) весь |безповоротне, тобто |обороті поза банк. |

|прибуток надходить дом. |платник не одержує |сис-мою, резерви ком. |

|гос-вам, тому податки |реального еквівалента |банків на рах. в ЦБ, |

|тільки від дом. гос-в. 3) |через товари чи посл. При |готівка в касах ком. |

|фірми засоби для розширення|сплаті податків, |банків. Гр. маса |

|своєї дія-ті мобілізують на|обов’язкових платежів до |обчислюється за |

|внутрішньому гр. ринку: |держави виникає |формулою: MB =C+R або |

|весь прибуток дом. гос-вам |безповоротній рух гр. який|Гб= Гвип+Грез, де Гвип |

|4) ек-чна збалансованість |наз. фіскально-бюджетною |(С) – сума готівки, |

|припускає рівність нац. |частиною в фін-кредитн. |випущен. ЦБ і не |

|продукту і нац. прибутку. |обороті. 3) кредитний |повернені в його фонди, |

|Існують схеми гр. потоку: |сектор – перерозподільчі |він кількісно більший |

|1.Оплата фірмами необхідних|відносини, при яких |від М0 на суму готівки в|

|ресурсів,2.Формування |власність суб’єкта |касах банків., Грез – |

|прибутків дом. госп-в від |передається у тимчасове |сума гр. резервів на |

|реалізації ресурсів |користування (банк. |рах. в ЦБ, він якісно і |

|(формування нац. прибутку) |депозит, ЦП в нац. та |кількісно відрізняється |

|3.Витрати дом. гос-в на |інвалюті, заощадження) з |від М1, М2, М3. Це сума |

|купівлю товарів і послуг 4.|подальшим одержанням |зобов’язань ЦБ перед |

|Сплата податків (чистих) |доходу. Тобто |комерційними. |

|5.Формування сімейних |односторонній рух гр. з |Безготівковий елемент |

|заощаджень і надходження їх|зворотнім хар-ром. |гр. агрегатів – |

|на гр. ринок. 6.Фірми |( залежно від форм гр. |зобов’язання ком. банків|

|звертаються на гр. ринок і |поділяється на |перед своїми клієнтами. |

|мобілізують засоби для |безготівковий – гр. рух по|17. Швидкість обігу |

|інвестицій (для розширення |рах. в банках. Їх можна |грошей, поняття, роль та|

|своєї дія-ті). 7.Витрати |контролювати та держава |фактори, що впливають на|

|фірм на купівлю необхідних |може впливати на ций |неї. |

|інвестиційних товарів |оборот, і готівковий – гр.|Швидкість обігу гр. – |

|8.Мобілізація державою |поза банком обслуговують |частота переходу гр. від|

|відсутніх коштів на гр. |відносини суб’єктів і |одного ек. суб’єкта до |

|ринках: розміщає держ. ЦП. |знаходяться під їх прямим |інш. за певний період |

|9.Витрати держ. на оплату |впливом. |(рік, кв., місяць). |

|держ. закупівель 10. |15. Маса грошей, її склад |Величина визначається за|

|Витрати на оплату імпорту. |та фактори зміни обсягу і |формулою: V=PxQ\M, де V |

|11. Надходження грошей від |структури. |– швидкість обігу гр., |

|експорту. Якщо 10=11 - |Гр. маса – сукупність |P- середній рівень цін |

|автоматична збалансованість|запасів гр. у всіх їх |на товари та посл, Q – |

|12.Прибутки фірм від |формах, які перебувають у |фіз. обсяг товарів та |

|реалізації зроблених |розпорядженні суб’єктів |посл., що реалізовані в |

|товарів: весь нац. продукт |гр. обороту (приватні |даному періоді, M – |

|12=2. Для нормальної, |особи, під-ва, держ. |середня маса гр., що |

|збалансованої роботи всіх |установи тощо) певний |перебуває в обороті за |

|потоків на внутр ринку |момент. Гр. маса має |даний період. V –хар-зує|

|повинен бути нормальний гр.|кількісний вираз (млн. або|інтенсивність |

|ринок. Разбалансированість |млрд. гр. одиниць), |використання запасу гр. |

|гр. обігу виникає коли: в |структуру та динаміку |в обороті М для оплати |

|ек-ці імпорт менше, ніж |руху. За структурою |товарів та посл. |

|експорт, гр. із |виділяють критерії: 1) |Величина V залежить від |

|внутрішнього обігу на |ступінь ліквідності, 2) |частоти й обсягів |

|зовнішній ринок пішло |форма гр. засобів |товарн. відносин між |

|більше, ніж від експорту. |(готівка, депозитні), 3) |суб’єктами. Нетоварні |

|Гр. в обігу менше, ніж |за розміщенням у суб’єктів|платежі |

|необхідно для реалізації |гр. обігу; 4) за |(фіскально-бюджетн, |

|зроблених товарів і послуг |територіальним |кредитні) теж впливають |

|(труднощі в |розміщенням. |на показник. Сер. |

|покупців на ринку + |Центральні банки |тривалість 1го обороту =|

|тривалість перебування їх у|структуризують гр. масу з |тривалості зберіган гр. |

|бюджетн установах. Якщо |врахуванням ліквідності |у |

|вони затримують платежі, то|окремих їх компонентів. |ній дохід. Вони |

|збільшується тривалість |НБУ відокремлює 4 гр. |поділяються на депозитні|

|обороту гр., зменшується |агрегати. |зобов’яз. – гр. у повне |

|швидкість обігу. Чинники, |над вилученням означає |розпорядження покупцям |

|які впливають на швидкість |емісію безгот. гр. ЦБ. |за умов їх повернення і |

|обігу гр. поділяють на 2 |Тобто ( ЦБ забезпечує ком.|сплати % ( банки |

|групи: з боку |банки додатковими |залучають гр. у |

|платоспроможного попиту |резервами, які нарах. на |клієнтів: ощадні, |

|(зміна попиту на гр., |рах. відкриті ком. банками|трастові вклади); |

|споживання, потреби |в ЦБ. ( ЦБ надає |позичкові зобов’яз - |

|населення) і з боку |додаткові резерви в |обмеження в правах |

|пропозиції (розвиток |процесі кредитування ком. |покупців при |

|вир-ва, ринкові відносини, |банків, в процесі |розпорядженні гр.: |

|інфраструктура ринку тощо).|придбання цін. паперів та |визначають цілі, |

|На швидкість гр. обігу |інвалюти. |гарантії: кред. угод, |

|впливають: розвиток |20. Грошовий |облігації, векселі тощо.|

|кредитних і банківськ. |мультиплікатор. |3 групи інструментів гр.|

|відносин, нагромадження, |Гр-кредитний |обігу: позичкові угоди –|

|ек. інфраструктура |мультиплікатор – це процес|відносини банк-клієнт |

|(транспорт, оптова та |створення нових |при розміщенні кред. |

|роздрібна торгівля, ринок |банківських депозитів |ресурсів, цінні папери –|

|ЦП тощо). Поліпшення |(безготівкових грошей) при|прямі відносини між |

|швидкості гр. обігу |кредитуванні банками |покупцями та продавцями,|

|приводить до прискорення |клієнтури на основі |валютні цінності – |

|доставки товарів до |додаткових (вільних) |відносини між власниками|

|покупця, передача гр. від |резервів, що надійшли в |2-х різних валют. |

|платника до одержувача. |банк ззовні. Вільний |Останні 2 мають |

|Ек. наслідки V: вплив на |резерв – це сукупність гр.|здатність до обігу, тут |

|пропозицію гр.., на |коштів ком. банків, які в |відокремлюють 2 |

|платоспроможний попит і на |даний момент є в |самостійні ринки – |

|витрати обігу; регулює гр. |розпорядженні банку і |цін.папер та валютний. |

|обіг; змінює інтенсивність |можуть бути використані |Ціна має форму %, |

|ек. процесів. Але V важко |ним для активних операцій.|вартість її за споживчою|

|прогнозувати та регулювати.|Існує загальний банк. |варт – дохід для |

| |резерв (R) – вся сума гр.,|задоволення потреб. На |

|18. Закон кількості грошей,|які в даний момент у |гр. ринку, як і на |

|необхідних для обороту. |розпорядженні банку і не |товарному, діють сили |

|Сутність з-ну: протягом |використані для активних |попиту та пропозиції. , |

|даного періоду для обігу |операцій. Частина їх |їх рівновага – |

|необхідна лише певна , |повинна зберігатися в гр. |стабільний %, як ціни |

|об’єктивна маса купівельних|формі і не |гр. Суб’єкти його: юр та|

|і платіжних засобів. Суть:|використовуватись для |фіз особи, їх поділяють |

|Мф=Мн, Мф – фактична маса |поточних потреб – це |на 3 групи: 1) з продажу|

|гр. в обігу, Мн – |обов’язковий резерв (RR). |гр., 2) з купівлі гр., |

|об’єктивно необхідна для |Визначається Нацбанком у %|(сім. гос-ва, фірми, |

|обігу їх маса. Мф(Мн - |до суми банк. пасивів. |держ управління), 3) |

|зайві гр., Мф(Мн – нестача.|Вільний резерв банку(ER) –|посередницькі операції: |

|Мн – це всі форми гр., |різниця між загальним і |банки, інвест. та фін. |

|готівк. і безготівкові. |обов’язковим резервом. |КО, страх .фонди, ПФ |

|Мн= PxQ/V, PxQ – сума цін |R=RR+ER За ек. змістом |тощо. |

|товарів, що реаліз. за |вільний резерв Рв = |За інстутиційними |

|певний період, V – сер. |К+ЗК+-МБК-ВСФ-Ао-Ор, К – |ознаками гр. потоків |

|кільк. оборотів гр. одиниці|капітал банку, ЗК – |виділяють: фондовий |

|за цей же період. |залучені депозити, МБК – |ринок – переміщення |

|Враховуючи кредити, боргові|міжбанк. кредити, ВСФ – |небанк. позичкового |

|зобов’язання, то Мн можна |відрах. до страх фонду, |капіталу за допомогою |

|виразити як: Мн= |Ао – вкладення в активн. |фондових цінностей |

|((PxQ-(K+(П-(ВП)/V, (К- |операції (не повернуті) |(акції, облігації). Цей |

|сума продажі товарів в |Ор – обо’язков. резерв. Рв|ринок – широкі |

|кредит, (П – загальна сума |– показник фін. стану |можливості для |

|платежів, строк опл. яких |банків, як зобов’язання |інвестицій; ринок банк. |

|настав, (ВП – сума |перед клієнтами, показує |кредитів – прийом гр. |

|платежів, які погашаються |стан ліквідності банку, |від клієнтів та вклади, |

|шляхом власного зарах. |його кредитн. потенціал. |кредити й створення |

|боргів. Зовнішні |Рівень мультиплікатора |нових плат. елементів, |

|інструменти впливають на |(мм) залежить від норм |розрах. між клієнтами |

|масу Мф і Мн зі сторони |обов’язкового резерв (r) |банків, ринок послуг |

|казначейських та |мм=1\r. Приріст гр. маси |небанківських |

|банківських гр. |?М=?Rx1/r=?R х мм, |фін-кредитних установ – |

|Казначейські гр.: Мф(Мн – |?R-початков. приріст |страх. компаній, ПФ, |

|держ. випускає гр. зг своїх|резерв. Чинники, які |ліз. компанії, інвестиц.|

|потреб, а не потреб обігу (|впливають на м-р позичені |фонди. |

|знецінення гр., є зовнішн. |кошт. у банків для готівк.|За ек. призначенням гр.,|

|проявом порушення з-ну. |платежів, попит на позички|що купуються на ринку: |

|Мф=Мн досягається при |та позичков %, прискорює |ринок гр. – гр. |

|підвищенні цін, Мн |м-р кредитн. емісія, , |купуються на строк до 1 |

|збільшується до фактичн. |надходження готівки на |року. Вони |

|наявної маси. Тут |рах. клієнта, збільшення |використовуються для |

|знецінення гр. – порушення |резерву через продаж |руху накопиченого |

|з-ну Мн. При обслуговуванні|активів на міжбанк. ринку |капіталу. Це |

|банківськими гр. Мф=Мн в |(ЦП). Повна формула мм= |краткострокові кредити |

|разі, сталості гр. Якщо |(с+1)\(с+r+e), c=C\D – |банків, операції на |

|випуск гр., не |показник депонування |міжбанк. ринку, |

|використовується для |готівки, C- готівка = М0 ,|казначейські операції; |

|покриття бюджетн. витрат, а|D – депозитн. гр. е=ER\D –|ринок капіталу – гр. на |

|здійснюється на основі |коеф. надлишкових |строк більше 1 року. |

|банківського кредитування, |резервів, r=RR\D, M3-M0=D,|Придбані гр. |

|то з-н Мн забезпечується |гр. маса MS= MB x mm. мm |використовуються для |

|дотриманню принципів і |–відіграє важливу роль у |звеличення основного та |

|закономірн. кредитного |забезпеченні пропозиції |оборотного капіталу, для|

|процесу. З цього |гр. до потреб ек. обороту.|інвестиційних цілей |

|збільшується Мф до Мн, т.як| |(купівля житла). Основні|

|позички перевищують обсяг |21. Суть та структура |операції: довгострокові |

|погашень. Під час випуску |грошового ринку. |кредити, облігації, |

|Мн створюються передумови |Гр. ринок – це особливий |акції. |

|для вилучення їх з обігу і |сектор ринку, на якому |та нові вимоги. Це |

|підтримання гр. маси в |здійснюється купівля та |банки, страх., інвестиц.|

|обігу на об’єктивн. |продаж та формується |КО тощо. Банки – ключові|

|необхідному рівні. Мн=Мф |попит, пропозиція та цій |посередники тому що вони|

|вирішується через |на цей товар. Специфіка |не тільки можуть |

|регулювання співвідношень |гр., як товару полягає в |акумульовувати кошти, а |

|між попитом і пропозицією |тому, що попит на гр. |й створювати депозитні |

|гр. на гр. ринку. |приймає форму попиту на |гр. Вони здійснюють |

|19. Механізм поповнення |кредит, пропозиція гр. |розрах-касов |

|маси грошей в обороті. Роль|приймає форму пропозиції |обслуговування |

|комерційних банків в цьому |кредиту, а ціна на гр. – |фін-кредитн. інститутів,|

|механізмі. |форму %. Коли гр. є |тому можуть мобілізувати|

|В умовах обігу |вільними, то передача гр. |і використовувати вільні|

|неповноцінних банківськ. |від одного суб’єкта до |кошти. |

|гр. зміна гр. маси є |іншого набуває сенсу. |22. Інституційна модель |

|прерогативою банк. сис-ми, |Продавець гр. (кредитор) |грошового ринку. |

|а саме ЦБ і ком. банків. ЦБ|не втрачає право власності|Ця модель відображає |

|емітує готівкові та безгот.|на гр., а втрачає тільки |взаємозв’язок між 3-мя |

|Гр., а ком банки – тільки |право розпоряджуватися гр.|суб’єктами гр. ринку |

|безготівк. ЦБ монополіст в|Покупець гр. здобуває |через потоки гр. та |

|області емісії готівк. Ком.|право розпоряджуватися гр.|інструментів: ті, що |

|банки купують готівку у ЦБ |на поворотній основі. Ціль|заощаджують гр., ті, що |

|при невзмозі покриття |проведення операції на гр.|запозичують і фін. |

|клієнтські гр. з каси. |ринку – отримання |посередники. Існують 2 |

|Випуск готівки ЦБ |додаткового доходу, що |сектори гр. ринку в цієї|

|здійснюється такими |називається %. Тут продаж |моделі: - сектор прямого|

|способами: 1) надання |гр. як передача гр. у |фінансування, - сектор |

|позичок ком. банкам через |тимчасове користування при|опосередкованого фін-ня.|

|їх рефінансування; 2) через|збереженні права власності|В секторі прямого ф-ня -|

|купівлю у ком. банків цін. |на ці гр., одержання % |гр. переміщуються від |

|паперів. 3) через купівлю у|доходу в обмін на спец |продавця до покупця |

|ком банків інвалюти для |інструменти, а саме: |прямо, опосередковано |

|поповнення золотовалютного |зобов’язання покупців. |без участі посередників.|

|резерву. Після цього |Купівля гр. –одержання |В цьому секторі 2 |

|збільшуються запаси коштів |суб’єктом суми гр. в обмін|каналу: канал кап. |

|на коррахунках ком. банків |на інструменти. 2 групи |фін-ня – покупці |

|( ком. банки погашають |зобов’язань: неборгові |залучають гр. в обіг, |

|заборгованість перед ЦБ ( |(акції) – за продавцем |використовуючи |

|вилучення безгот. гр. з |право власності на гр. і |інструменти – акції |

|обороту. При перевищені |розпорядження ними. |(емітенти продають |

|випуску |Продавець – емітент – |акції); канал запозичень|

|– покупці залучають гр. до |купує гр. у інвесторів, | |

|свого обороту за допомогою |фіз та юр осіб. Боргові |26. Суть та основні |

|позичкових інструментів |зобов’язання – покупець |елементи грошової |

|(сертифікати, облігації). |повертає продавцю одержану|системи. |

|Сектор опосередкованого |від нього суму і сплачує |Гр. с-ма – форма |

|фін-ня - зв’язок між |по |організації гр. обороту |

|продавцем та покупцем гр. |24. Пропозиція на |в країні, яка |

|через фін. посередників, |грошовому ринку: суть, |встановлена на |

|які спочатку акумулюють в |форми прояву та факторами |законодавчому рівні. В |

|себе гр. кошти, а потім їх |зміни. |Україні з-н про Нацбанк |

|продають від своєї особи, |Розрізняють пропоз. гр. на|регламентує гр. с-му |

|створюючи нові зобов’язання|мікро та макрорівнях. На |країни. В складі гр. |

|та нові вимоги. Це банки, |мікро – той запас гр., |с-ми існують підсистеми:|

|страх., інвестиц. КО тощо. |який є в розпорядженні ек.|1) с-ма безгот. розрах.,|

|Банки – ключові посередники|суб’єктів на певну дату, і|2) валютн. с-ми; 3) с-ми|

|тому що вони не тільки |які вони згодні продати |готівк. обігу. Елементи|

|можуть акумульовувати |(запропонувати) за певними|гр. с-ми: 1) |

|кошти, а й створювати |умовами. Наприклад, |найменування гр. одиниці|

|депозитні гр. Вони |фактичний запас гр. по ек |– нац. валюта з істор. |

|здійснюють розрах-касов |суб’єктам вище, ніж попит |корінь нації. 2) Масштаб|

|обслуговування фін-кредитн.|на гр. в умовах росту |цін – величина гр. |

|інститутів, тому можуть |альтернативної варт |одиниці, про це свідчить|

|мобілізувати і |збереження гр. На |відмінності в рівнях цін|

|використовувати вільні |маркорівні – пропозиція |на одні й ті ж товари в |

|кошти. |гр. визначається загальною|різник країнах. Він |

|23. Попит на грошовому |масою гр., яка знаходиться|залежить від інфляційних|

|ринку: суть, форми прояву |в обігу. MS = C+D. |процесів в економіці. |

|та фактори зміни. |Чинники, які впливають на |Антиінфляційна політика |

|Попит на гр. – запас |пропозицію гр. видно з |- проти постійного |

|високоліквідних гр., який |формули: М1=мМб, М1 – |зменшення масштабу цін |

|прагнуть мати у своєму |пропозиція гр. – готівка |через деномінацію. 3) |

|розпорядженні ек. суб’єкти |поза банками та депозитами|Види та купюрність гр. –|

|на певну дату. При |на поточн. рах., Мб – гр. |визначає законодавчий |

|зростанні попиту на гр. |база. = С+R, контроль |орган. Держава не |

|вони будуть довше |банку через операції на |відповідає за |

|перебувати у окремого ек. |відкритому ринку, |забезпечення небанк. |

|суб’єкта і тим повільніше |фінансування ком. банків, |плат засобів (векселя, |

|обіг, і навпаки. Тобто: при|валютні інтервенції. м - |чеки), а визначає умови |

|зростанні швидкості гр. |мультиплікатор, він |їх обігу. Право емісії у|

|із-за падіння попиту може |визначається не тільки ЦБ,|ЦБ, так гр. мають вид |

|компенсуватися дефіцит |а й нормами обов’язкового |банківських білетів |

|плат. засобів(спад кризи |резервування – м=1/r , r –|(банкнот) – їх емісія |

|неплатежів; при падінні |норма обов’язкового |використовується для |

|швидкості обігу гр. через |резервування(чим нижче r, |кредитування ЦБ |

|зростання попиту на них та |тим вище м і більше обсяг |комбанків, уряду. |

|зменшення маси гр. |гр. пропозиції, і |Виняткові випадки емісії|

|послаблює інфляція. Попит |навпаки.; обліковою |можуть доручатися |

|на гр. складається з 2-х |ставкою – вона впливає на |мінфіну, тут гр. |

|аспектів: 1) запас гр., які|гр. базу, а отже і на |називаються скарбничими |

|суб’єкти хочуть мати в |рівень м, ринковою % |білетами – для покриття |

|своєму розпорядженні для |ставкою – з її рістом |бюджетних витрат в умова|

|здійснення поточних |розширюються позички( |кризи держ. фінансів. |

|платежів (поточна каса гр.)|зріст гр. бази, банк. |Допоміжну роль основній |

|2) мотиви – накопичення гр.|резерви і м ( зріст |валюті відіграють |

|як капіталу, як багатства в|пропозиц. гр.; зміною |розмінні монети, які |

|вигляді %. Тобто попит |багатства – зміна |забезпечують платежі на |

|поділяється на: на поточний|співвідношення між |суми, менші від розміру |

|запас плат. засобів; на |депозитн. гр. та готівкою,|гр. одиниці. Купюрність |

|запас як багатства; на |при рості багатства, зріст|теж визначається |

|тривалий запас для |депозитн гр., що посилює м|державою, її зручність, |

|майбутній платежів та |і збільшує пропоз. гр.; |законне обслуговування, |

|доходу. Існує 3 групи |тінізацією підприємницької|уникнення фальшивок. 4) |

|мотивів попиту на гр. від |дія-ті – зростає запас |Регламентація |

|суб’єктів: трансакційний |готівки, зменшення |безготівкового гр. |

|мотив – гр. в запасі для |депозиту, кредитування, |обороту – принципи |

|поточних платежів, які |мультиплікатора, зниження |здійснення безгот. |

|придатні для негайного |пропозиції гр.; низьким |розрах між ек. |

|використання тобто наявні. |станом довіри до банків - |суб’єктами (форми, |

|Тобто ці гроші – поточна |зниження депозитів і м, |порядок |

|каса, яка визначає |банки змушені збільшувати |документообороту); режим|

|ліквідність , мотив |резерви і скорочувати |використання гр. коштів,|

|завбачливості – суб’єкти |кредитування, щоб |які зберігаються на рах.|

|мають запас гр., який би |підсилити свою |в банках; порядок |

|задовольняв їх купівельні |ліквідність. Обсяг пропоз.|відкриття рах. в банках;|

|потреби, непередбачувальні |гр. формується під впливом|порядок здійснення |

|потреби (хвороба, поломка |4-х суб’єктів: ЦБ, ком. |міжбанківських розрах, |

|а\м тощо – як страхове |банками, банк. вкладниками|ін. 5) Держава |

|призначення); спекулятивний|та позичальниками. |регламентує готівковий |

|момент – запас гр. для |25. Графічна модель |гр. оборот – держава |

|перетворення їх в |грошового ринку, рівновага|розробляє сис-му від |

|високодохідні фін. |попиту і пропозиції та |підробки готівки; |

|інструменти при сприятливих|процент. |визначає платіжність гр.|

|умовах, та уникнення ризику|% |знаків (1999); |

|при зниженні дохідності. |MS |регламентує принципи |

|Ек. суб’єкти, які формують |8 |організації готівкового |

|збереження в формі гр. |MD |обігу під-в через |

|несуть витрати в сумі | |принципи НБУ: зберігання|

|доходу, які вони би |15 млрд.грн |гр. в банку, розрах. в |

|отримали, якщо б розмістили| |готівк. формі (3000,00 |

|свої збереження на |Якщо графік попиту на |грн) та безготівковий |

|строкових депозитах або ж в|гр.(MD) наложити на графік|розрах. 6) нац. валютн. |

|ЦБ. Цій дохід отримав назву|пропозиції (MS), то |сис-ма – складова частка|

|“альтернативна вартість |отримуємо графік гр. |гр. сис-ми країни, тому |

|зберігання гр.” Наприклад, |ринку. 8% - рівноважна |всі елементи нац. |

|облігація приносить дохід |ставка %. При такій ставці|валютн. сис-ми |

|10% річних, якщо |попит на гр. (кредити) |включаються в гр. сис-му|

|заощадження в готівковій |буде задоволений банком, |країни. ( вал. курс – |

|формі в сумі 100$, ви |якій створив гр. 15 млрд. |ціна гр. одиниці однієї |

|кожний рік втрачаєте дохід |грн та увесь попит буде |країни, виражена в гр. |

|10$. Ці 10$- альтернативна |задоволений за 8%. Ком. |од. іншої. Існує 2 |

|вартість зберігання гр. |банки можуть розмістити |режиму вал. курсу: |

|Фактор визначає попит на |гр., а суб’єкти можуть |фіксований – держава |

|гр., як на заощадження - це|розмістити під |офіційно прив'язує до |

|зміна норми очікуваного |8%.Порушення рівноваги на |інвалюти; плаваючий – |

|прибутку або зміни |гр. ринку може бути |вільний курс на ринку, |

|альтернативної вартості |викликано факторами, які |без впливу держави; |

|збереження гр. Загальний |знаходяться на стороні |керовано-плаваючий курс |

|попит на гр. формується під|пропозиції гр. (збільшення|– ЦБ проводить операції |

|впливом чинників: 1) зміна |або зниження пропоз. гр.,|по регулюванню курсу |

|номінального обсягу ВНП, |одержання додаткових |(Україна). ( степінь |

|МD=f (Q), Q -номінальн. |резервів, зміна % ставки),|конвертованості |

|ВНП, MD – обсяг попиту на |а також факторами зі |нацвалюти (повна, |

|гр. На ВНП впливають |сторони попиту на гр. |часткова, зовнішня та |

|абсолютний рівень цін та |(зріст ВНП, нац. доходу, |внутрішня, по хар-ру |

|реальний обсяг вир-ва, як |попит ек. суб’єктів на |операцій: конвертування |

|MD=f(Y,P), Y- фіз. обсяг |банк. позички). Рівновага |валюти по поточним |

|ВНП, P- рівень цін. 2) |на гр. ринк. |операціям та по операц.,|

|зміна % - МD=f (R), R |забезпечується через зміну|пов’язаних з рухом |

|–норма доходу на |% ставки. % - як ціна, що |капіталу). Грн – |

|капіталізовані активи, яка |формується на гр. ринку. |частково конверт. |

|залежить від %. 3) | |валюта, конверт по |

|накопичення багатства ( |% |поточн. операц., по руху|

|зріст попиту на гр. 4) |MS2 MS MS1 |капіталу – не повністю |

|рівень інфляції та інфляц. |8 |конвертована; ( режим |

|очікування – гр. |MD |використання інвалюти на|

|знецінюються, попит на гр. | |нац ринку; ( |

|падає, підвищується % |15 млрд.грн |регламентація |

|ставка( зростає | |внутрішнього вал. ринку |

|альтернативна варт. гр., | |державою через ЦБ |

|скорочення попиту на гр. 5)|безготівковим обігом. |обумовлює операц. |

|очікування погіршення |Чинники, які ускладнювали |внутрішнього вал. ринка.|

|кон’юнктури ринків – зміна |стан гр. обороту при |( режим вал. обмежень ( |

|циклів ринку( накопичення |запровадженні купоно-крб: |регламентація міжнар. |

|багатства у товарн. формі, | |розрах. та міжнар. |

|а не в гр., попит на гр. |1) спад вир-ва, розрив |кредитн. відношень; ( |

|скорочується. |госп. зв’язків ( |режим формування та |

| |скорочення попиту на гр., |використання офіціальних|

| |зайві гр. ( зростання цін.| |

|золотовалютн. резервів |2) відплив товарів за межі|збільшення попиту на |

|держави. ( визначення нац. |України із-за вільного |ринку. Причини ін-ії |

|органів, які виконують |використання рубля. НБУ |видно з формули Фішера: |

|завдання проведення вал. |переводить обіг на крб., |P=(MxV)/Q, тобто на |

|політики: в Укр: Кабмін, |вилучення рублів. 3) РФ |зріст цін впливають маса|

|НБУ, податкова, митний |контролює рублі через |гр. (М) – найбільший |

|комітет, Мін. зв’язку. |коррахунки в банках. |чинник, швидкість обігу |

|Комбанки – в ролі агентів |Виникло кілька рублів – |гр. (V), скорочення |

|вал. контролю. ( визначення|рос, укр, білорус. Укр. |вир-ва (Q). Монетаристи |

|держ. органів, які |рубль швидко падав та |вважають, що збільшення |

|уповноважені регулювати гр.|втратили переваги рубля. |пропозиції гр. |

|оборот в країні. |Так в 1992р. запровадили |визначається гр-кредитн.|

|27. Основні типи грошових |купоно-крб в обіг. Основні|політикою держави. Тобто|

|систем. |напрямки розвитку гр. на |заходами монетарної |

|Гр. системи розділяють на 3|2-му етапі – введення укр.|політики можна стримати |

|групи: I) залежно від |карбованця: створення |ін-ію і створити |

|форми, в якій функціонують |монетного двору НБУ, |сприятливі умови для |

|гр., II) за хар-ром ек. |забезпечення захисту гр., |подолання кризи. |

|сис-ми; III) за хар-ром |розроблення правил обігу, |Кейсіянці на стороні |

|регулювання нац. вал. |інкасації готівки; |ліберальної гр-кредитн. |

|сис-ми. За I) розрізняють 2|контроль банківських |політики. Тобто |

|форми: саморегульовані гр. |резервів, розвиток |монетарна політика не |

|с-ми – базуються на |комбанків, операцій на |повинна заважати |

|використанні повноцінних |відкритому ринку; |розв’язанню внутр. |

|гр. та банкнот, які |розмежування фіскально- |суперечностей і бути |

|розмінюються на повноцінні |бюджетної та гр-кредитної |ліберальною для |

|гр. (вже не існує). Тут |політики; створення с-ми |забезпечення пропозиції |

|роль держави незначно |ел. платежів, документів |гр. на необхідному |

|проявляється: визначає |на міжбанківському рівні; |рівні. Наслідки ін-її: |

|масштаб цін (фіксація |формування валютного |1) в соціальній сфері – |

|вагомого металу в гр. |регулювання: валютний |перерозподіл доходів між|

|один), порядок обміну |курс, золотовалютний |працівниками та |

|банкнот на повноцінні гр. |резерв; регулювання |підприємствами. Основа: |

|Саморег. сис-ми виступали в|інфляції. Але тимчасові |здатність захистити свої|

|2 формах: біметалізму – |гр. не можуть виконувати |доходи, їх зростання, |

|роль гр. товару одночасно |важливу функцію |монопольне становище. |

|виконувало 2 метала (срібло|нагромадження. Нема |Страждають пенсіонери, |

|та золото), монети |накопичування – джерел |студенти, науковці. 2) в|

|карбувалися та оберталися |інвестування, ек. |економічній сфері: вплив|

|на рівні, банкноти |зростання, зниження |на вир-во, торгівлю, |

|розмінювались на них. |ефективності |кредитну та гр. систему,|

|Європа 16-18 ст. |антиінфляційної політики. |держ. фінанси, валютну |

|Монометалізму – роль гр. |Була потреба в постійній |систему, плат. баланс |

|товару в 1-му металі, більш|гр. одиниці – гривні. 3й |країни. Регулювання |

|розповсюджена форма – |етап – введення грн. та |ін-її в умовах її |

|золотий монополізм в 3-х |копійки в 1996 р. , |зростання - держава |

|видах: (але в Росії |прийняття З-ну про НБУ в |проводить дефляційну |

|1843-1857 - срібний): 1) |1999 щодо регулювання |політику, при цьому |

|золотомонетний стандарт – в|обороту, забезпечення |використовує механізм |

|обігу і металеві гр., і |стабільності грн., |фіскальної та монетарної|

|банкноти, розміняні на |вдосконалення інструментів|політики. Фіскальна: |

|золото; встановлена чеканка|гр. с-ми. |зниження розходів держ. |

|золотих гр.; емісія банкнот|29. Характеристика |бюджету, жорстка |

|була централізована |грошової реформи в |податкова політика, |

|емісійним банком; вал. курс|Україні. = 28 |випуск цін. паперів. |

|на основі золотого паритету|30. Суть, форми, причини і|Монетарна п-ка: політика|

|(порівняння в ваговій |наслідки інфляції. |ЦБ дорогих гр. – пол-ка |

|категорії 2-х валют). Це |Інфляція – це тривале і |гр.-кредитн. рестрикції |

|існувало до 1 світ. війни. |швидке знецінення гр. |(збільшення норми |

|Англія – 1 країна в кінці |внаслідок надмірного |обов’язкового |

|18 ст. Золотозливковий |зростання їх маси в |резервування), зріст % |

|стандарт – відсутність зол.|обороті. Вона виявляється |ставки + ЦП, в якості |

|монети в обігу, обмін |в зростанні цін на товари,|продавця ЦБанк. |

|банкнот на золот. зливки з |тарифи, послуги, у падінні|31. Суть, цілі та види |

|певним обмеженням. |вал. курсу нац. гр., у |грошових реформ. |

|Золотодевізний стандарт – |товарному дефіциті. Ін-я -|Гр. реформи – повна чи |

|відсутній обіг зол. монет, |прояв знецінення гр. |часткова перебудова гр. |

|обмін банкнот на ін. валюту|незалежно від зв’язків між|с-ми, яку проводить |

|(девізи), яка обмінюється |гр. і товарами на ринку. |держава з метою |

|на золото. Сис-ма золотого |Ще в епоху повноцінних гр.|оздоровлення гр., чи |

|стандарту в внутрішньому |ін-я просліджувалася в |поліпшення механізму |

|обороті до сер 30-х років. |псуванні монет, зниженні |регулювання гр. обороту |

|США забезпечували обмін $ |варт. золота. Але розмах |стосовно нових соц-екон.|

|на золото для ЦБ та |отримала при обсязі |умов, чи одне і друге |

|казначейств інш. країн до |неповноцінних гр. Форми |водночас. Мета – |

|1971 по офіційній |прояву: 1) цінова – |стабілізація гр. |

|фіксованій вартості: 35$ за|зростання цін, 2) |обороту. За глибиною |

|31 гр. Зв’язок гр. з |девальвація – падіння |реформаційних заходів: |

|золотом був через $ до |курсу через розрив між |1) структурна (повна) |

|1971. 1976 – країни МВФ |цінами на внутрішн. ринку |гр. реформа – перехід |

|підписали угоду про |та на ринках інш. країн 3)|від біметалізму до |

|припинення зв’язку з |ін-я заощаджень товарний |золотого монометалізму, |

|золотом. Регульовані гр. |дефіцит, ін-йні |до паперово-гр. чи |

|с-ми – в залежності від |очікування. Закономірності|кредитн. обігу. Зміна в |

|емісії гр. відокремлюють 2 |ін-го процесу – в |виді гр., в структурі |

|с-ми: 1) с-ма, в якій |залежності від |економіки, держ. |

|проходить емісія – для |співвідношення темпів |фінансів, банк. та |

|покриття дефіциту держ. |росту пропозиції гр. та |валютн. системах (СРСР).|

|бюджету; 2) для |темпів знецінення гр. : 1 |2) реформи часткового |

|кредитування реального |стадія – темп зросту |типу – зміни в гр. |

|сектору ек. За II) в |пропозиції опереджає темпи|обороті, окремих |

|залежності від втручання |знецінення гр. 2 – темпи |елементів гр. с-ми, в |

|держави поділяються на |знецінення гр. |масштабі цін, виду, |

|неринкову та ринкову гр. |випереджають темпи |номіналу, в емісії. |

|с-му. Неринкові були |зростання їх пропозиції. |Поділяються на формальні|

|притаманні |Вимірювання ін-і: 1) |р-ми - зміна купюри на |

|командно-адміністративній |індекс цін: споживчих |інший зразок, але |

|с-мі, розмежування гр. на |товарів\цін (ІСЦ)= |масштаб цін не |

|готівку і безготівку. Для |вартість “споживчого |змінюється, та |

|ринкових – ек. методи та |кошика” в поточному році |деномінаційні р-ми |

|інструменти регулювання гр.|((P1G0)/ на базовий рік |(зміна 100$ та 50 $) – |

|обігу. За III) є відкриті |((Р0G0), G - кільк. |збільшення гр. одиниці |

|гр. с-ми – нема валютн. |товарів у кошику базового |(масштаб цін). За |

|обмежень для суб’єктів, min|періоду; на засоби вир-ва |хар-ром обміну старих |

|втручання держави, |(ІЦВ=((P1G0/((Р0G0); ВВП |гр. на нові: 1) |

|конвертованість валюти. |або дефлятор ВВП. За |неконфіскаційні р-ми – |

|Закриті – валютн. |темпами знецінення гр. |уцінка запасу гр., |

|обмеження. Гр. с-ма України|ін-я: 1) повзуча – зріст |доходів, цін 2) |

|регульована (за характером |цін на 5% за рік; 2) |конфіскаційні р-ми – |

|функціонування), перехідна |помірна або відкрита – до |встановлюються критерії |

|(ми відійшли від неринкової|20%, підвищення цін за |обміну: скільки можна |

|та закритої, але не прийшли|зріст попиту. 3) галопуюча|обміняти одному ек. |

|до ринковій та відкритої). |– до 100%непедбачене |суб’єкту, депозитні гр. |

|28. Створення і розвиток |підвищення цін, яке не |на нові та їх норми. 3)|

|грошової системи в Україні.|регулюється 4) гіперін-я –|нуліфікація – всі старі |

| |більше 100% - падає роль |гр. недійсні і |

|Розвиток гр. с-ми України |гр., поширюється бартер, |вилучаються з обігу. 4) |

|проходив в 3 етапи. 1й – |стихійні процеси в ек. За|обмін по курсу, який |

|введення укр. крб. в 1992 |ек. змістом: 1) ін-я |знецінюють старі. За |

|р. Після виходу з СРСР в |витрат – тиск на ціни з |порядком введення в обіг|

|Укр. використовували 2 |боку зростання виробничих |нових гр.: 1) |

|валюти: укр. купоно-крб. |витрат. Це зріст |одномоментні р-ми: обмін|

|багаторазового використання|виробничих затрат (на |гр. за 7-15 днів. 2) |

|та попередні рублі. Емісія |з\пл, ел\ен), падіння |реформи паралельного |

|НБУ закріплена була тільки |продуктивності праці тощо.|типу – ЦБ емітує нові |

|за купонами, як |2) ін-я попиту – тиск на |гр. та в обороті є |

|паралельними, допоміжними |ціни з боку гр. із-за |старі, існують одночасно|

|гр. Обставини використання |зростання їх пропозиції |і паралельно. |

|2 валют: РФ перестали |від банків,. | |

|надсилати рос. |джерело, за рах. якого | |

|готівку(потреба готівці в |покривається різниця між | |

|обороті; зріст цін при |загальною потребою під-ва | |

|попиті на рос. готівку; |в оборотному капіталі та | |

|Україна не мала бази для |обсягом коштів, які воно |рухоме, ЦП, валютні |

|виготовлення власних гр. |має у своєму розпорядженні|цінності), зобов’язання |

|Недолік двовалютної с-ми: |на конкретну дату. |3-ї особи в погашенні |

|складнощі управління та |34. Сутність кредиту. |боргу кредитору |

|організації внутрішнім, |Об’єкти та суб’єкти |(гарантії, |

|зовнішнім готівковим та |кредитних відносин. Стадії|поручительства). Це |

|32. Грошово-кредитна |руху кредиту. |захист від К. рисків. 5)|

|(монетарна) та |Кредит – це суспільні |платність користування -|

|фіскально-бюджетна політика|відносини, що виникають |повернення кредитору |

|в системі державного |між ек. суб’єктами у |власних гр. з %, який |

|регулювання грошової сфери.|зв’язку з передачею один |компенсує кредитору |

| |одному в тимчасове |втрату доходу від |

|Монетарна пол-ка – комплекс|користування вільних |позичених гр., стимулює |

|заходів по регулюванню гр. |коштів (вартості) на |позичальника до |

|обороту через зміни гр. |засадах зворотності, |ефективного використання|

|пропозиції та % ставки. |платності та |кредитн. гр. |

|Основний орган (суб’єкт) – |добровільності. Ознаки К:|36. Форми та види |

|НБУ – визначає стратегію |1) учасники повинні бути |кредиту. |

|монет. пол-ки, її мету |ек. самостійними: мати |Кредит – це суспільні |

|,тактику проведення, |певну масу вартості, нести|відносини, що виникають |

|інструменти. Політика НБУ |відповідальність за |між ек. суб’єктами у |

|дорогих гр. – пол-ка |зобов’язання тощо. 2) |зв’язку з передачею один|

|гр.-кредитн. рестрикції |добровільність, |одному в тимчасове |

|(збільшення норми |рівноправність та |користування вільних |

|обов’язкового |взаємовигідність К. |коштів (вартості) на |

|резервування), зріст % |відносин 3) кредитор - |засадах зворотності, |

|ставки + ЦП, в якості |власник своїх гр., |платності та |

|продавця НБУ. |переданих в борг, а |добровільності. Існує 2 |

|Об’єкти: пропозиція (маса |позичальник – тимчасовий |форми позиченої |

|гр.), % ставка, валютний |використовувач, якій |вартості, яка рухається |

|курс, швидкість обігу гр. |повинен їх повернути |між кредитором та |

|Цілі: 1) стратегічні – |власникові. Головне – |позичальником: товарна |

|забезпечення стабільної |правовий захист кредитора.|(від продажу товарів з |

|нац. гр. одиниці в умовах |4) К. відносини – |відстрочкою платежу, при|

|стабільного ек. розвитку |вартісні, так як |оренді майна, прокат |

|(низький рівень інфляції), |виникають з рухом |тощо) та грошова |

|2) проміжні - НБУ |вартості. Але вони не |(банки, міжнар. |

|прогнозує зміни гр. маси, |еквівалентні, тому що |фін-кредитні установи, |

|зміни ціни гр. 3) тактичні |переміщення гр. не |уряд, населення при |

|– зміна НБУ гр. бази, % |супроводжується зустрічним|заощадженні тощо). Вони |

|ставки на міжбанк. ринку. |рухом еквівалента. |пов’язані між собою та |

|Інструменти: 1) пол-ка |Вартість переміщується |доповнюють одна іншу: |

|рефінансування – |назад після певного |позички, надані в |

|кредитування комбанків (% |періоду. Кредитор тут |товарн. формі, можуть |

|політика) 2) пол-ка |повинен визначити |погашатися в грошовій, і|

|операцій НБУ на ринку ЦП |доцільність кредитування |навпаки. Види: I) |

|(на відкритому ринку), в |та розмір плати за К. 5) |залежно від суб’єктів К.|

|основному на державному. 3)|повернення власнику гр. з |відносин: 1) банківський|

|пол-ка обов’язкового |%, який компенсує |– основний, кредитор – |

|резервування – норма в % |кредитору втрату доходу |банк; 2) державний – |

|відношенні до депозитів. |від позичених гр., |кредитор держава, |

|Оцінка ефективності |стимулює позичальника до |виступає як позичальник |

|функціонування гр. системи:|ефективного використання |(як облігаційний К.) 3) |

|1) стабільність купувальної|кредитн. гр. 6) на |міжгосподарський |

|властивості гр. одиниці |мікрорівні К. відносини |(комерційний) – суб’єкти|

|через індикатори: індекс |перервні, тобто після |госп. орг-ції (ф-ми) |

|цін, величина % ставки, |повернення вартості і % |Наприклад, при відгрузкі|

|вал. курс. 2) забезпечення |вони перериваються. На |в кредит по векселю.4) |

|ек. суб’єктів достатньою |макро- вони безперервні і |міжнародний – резиденти |

|кількістю гр. – коефіціент |мають загальносуспільний |різних країн; 5) |

|монитизації ВВП – |хар-р. 7) забезпечує |особистий ( приватний) –|

|відношення гр. маси в |зростання вільної |фіз. особа. II) від |

|обороті на кінець року до |вартості, тобто її |сфери економіки: 1) |

|номінального річного обсягу|капіталізацію. Тобто |виробничий – формування |

|ВВП. |формування позичкового |основного та оборотного |

|Фіскальна пол-ка – комплекс|капіталу. Елементи К. |капіталу на виробничі |

|заходів по регулюванню гр. |відносин: 1) об’єкти – |цілі; 2) споживчий – |

|обороту шляхом зміни |вартість, яка передається |задоволення особистих |

|податкового механізму, |в позичку одним суб’єктом |потреб людини, сфера |

|зміни механізму вилучення |інш. в товарній або гр. |особистого споживання. |

|гр. коштів в централізовані|формі (позичена вартість –|III) за терміном: 1) |

|фін. фонди шляхом зміни |реальна цінність за |короткострокові – до 1 |

|обсягу держ. витрат, |обсягом). 2) Суб’єкти – |року, 2) |

|структури їх витрат. Тобто |кредитори - учасники К. |середньострокові – до 5,|

|зниження витрат держ. |відносин, які мають власні|3) довгострокові – понад|

|бюджету, жорстка податкова |вільні кошти і передають у|5. Основа поділу - |

|пол-ка, випуск держ. |тимчасове користування |тривалість обороту |

|ЦПаперів. Базується на |інш. суб’єктам. (фіз та юр|капіталу, у формуванні |

|прямих вилученнях фін. |особи, держава, банки) Та |якого бере участь |

|коштів у ек. суб’єктів. |позичальники – учасники К.|позичена варт. IV) За |

|Стимулюючий вплив низький, |відносин, які мають |галузевою спрямованістю |

|вимагає зваженого |потребу в додаткових |– К. в промисловість, в |

|застосування. Але |коштах і одержують позичку|с\госп, в торгівлю, в |

|недосконалість системи |від кредиторів в тимчасове|буд-во (в житлове |

|оподаткування, здатність |розпорядження. Стадії |буд-во), інші галузі. V)|

|уникати сплати податків та |руху К.: 1) формування |від цільового |

|ін. обставини не |вільної варт. як джерела |призначення: 1) К. на |

|відносяться до переваг, |надання позичок (не |формування виробничих |

|тому фіскальна політику |використовується для |запасів (сировина), 2) у|

|враховують недосконалою. |прибутку) ; 2) розміщення |витрати вир-ва (сезонні |

|33. Необхідність кредиту в |вільної варт. в позичку |витрати в с\госп.) 3) на|

|ринковій економіці. |(захист від К. риску) 3) |створення запасів |

|Виник кредит в сфері |використання позичальником|готової продукції |

|товарн. обміну, коли |коштів, одержаних у |(залишки на складах), 4)|

|продукти починають |тимчасове розпорядження 4)|у тимчасових розривах в |

|вироблятися не для |вивільнення використаних |платежах (з\пл, розрах з|

|внутрішнього споживання, а |позичальником коштів з |постачальником) VI) за |

|для обміну або продажу. |його обороту або |організаційно-правовими |

|Він розвивався на основі |формування в нього |ознаками та умовами |

|функції гр. як засобу |доходів, достатніх для |надання позичок: |

|обігу. З його появою гр. |повернення позички 5) |забезпечений та |

|стали виконувати функцію |повернення позичальником |незабезпечений К.; |

|засобу платежу, полегшуючи |вартості кредитору та |прямий та |

|реалізацію товарів. За |оплата %. |опосередкований; |

|допомогою К. товаровиробник|35. Принципи кредитування.|строковий і |

|розширював вир-во, коли | |прострочений, |

|коштів не вистачало, при |Кредит – це суспільні |пролонгований; реальний,|

|організації власного вир-ва|відносини, що виникають |сумнівний, безнадійний; |

|або його початку. |між ек. суб’єктами у |платний, безплатний. |

|Передумови К: 1) |зв’язку з передачею один |37. Процент за кредит, |

|необхідність акумуляції |одному в тимчасове |суть, фактори, зміни, |

|тимчасово вільної вартості |користування вільних |роль. |

|для надання її в позику, 2)|коштів (вартості) на |Позичковий процент – |

|довіра 3) збіг ек. |засадах зворотності, |плата за користування |

|інтересів кредитора і |платності та |позичковим капіталом, |

|постачальника через |добровільності. Принципи |його ціною. Це ек. |

|переговори. Укладають |к-ня: 1) цільове |категорія і |

|угоду, визначають розмір і |призначення позички – |розглядається, як |

|термін позички, %. 4) |базова передумова |складова частина К, |

|матеріальна |забезпечення інтересів |виграє важливу |

|відповідальність учасників.|сторін. Позичальник чітко |стимулюючу роль, |

|Тому вони повинні бути |визнає ціль, на яку будуть|основний двигун кред. |

|юридично самостійними. 5) |позичені кошти. Вони |відносин. Величина |

|отримання регулярних |погоджуються 2-ма |доходу, який отримують |

|доходів для погашення К.: |сторонами і вступають в |від надання гр. в борг |

|виручка від реалізації |кр. відносини. 2) |наз. процентними |

|товару, з\пл тощо. Причини |строковість позички – |грошима, або процентами.|

|К: нерівномірність |чітко визнаний строк |Джерело сплати % - |

|кругообігу К, сезонні та |користування позичкою. 3) |додаткова вартість в |

|постійні коливання. |поверненість позиченої |процесі вир-ва, а його |

|(графіки) |вартості – повернення |кількісне визначення – |

|Сезонні під-ва – с\господ, |кредитору всього обсягу |його ставка або норма. |

|під-ва з вилову риби, |одержаної позички. 4) |Норма позичкового % - |

|заготівлі лісу тощо. |забезпеченість – заходи, |відношення суми річного |

|Несезонні – горна, |що гарантують повернення |доходу, одержаного на |

|металургійна промисловість |позички у визначенні |позичковий капітал, |

|тощо. Потреба в оборотному |строки. Забезпеченням може|К. Але в Україні таких |

|капіталі протягом року |бути: майно (нерухоме, |рах. не відкривають. 4) |

|постійно коливається. |кредитоспроможність, |овердрафт – відкривають |

|Визначають його середню |прогнозування ризику при |позичковий рах. з |

|потребу на підставі сер. |укладі угоди, стимулювання|лімітом, з якого |

|величин. Ці коливання є |кредитора до прискорення |оплачуються розрах. |

|однією із причин |обігу капіталу, |документи. За формою |

|необхідності кредиту. К – |нарощування вільних |залучення кредиторів – |

|балансуюче |коштів, ек. їх витрачення.|1) двосторонній – між |

|до суми капіталу, наданого |Функція капіталізації |банком і позичальником, |

|в позичку, помножене на |вільних гр. доходів – |2) консорціумний |

|100. Інтервал часу, до |трансформація з допомогою |(синдикатний) – |

|якого застосовується % |К. нагромаджень та |створення банк. |

|ставка – період нарахування|заощаджень юр. та фіз. |консорціуму для |

|%%. (рік, кв). Рівень % під|осіб у дохід, тобто в |зменшення ризику К. Банк|

|впливом конкуренції на |позичковий капітал. Маса |як банк-менеджер. 3) |

|ринку позичкового капіталу,|позиченої вільної вартості|паралельний |

|залежить від його попиту і |не змінюючи власника, |(багатосторонній) – |

|пропозиції. Існує ринкова |приносить йому дохід в |участь деяких банків. За|

|норма % - в даний момент на|формі позичкового |забезпеченістю |

|гр. ринку, середня норма % |капіталу. Ця ф. притаманна|повернення – 1) |

|- на певний період. Чинники|лише К., виражає його |забезпечені – нерухому, |

|рівня норми %: норма |ознаки: зворотність і |рухоме майно, ЦП, |

|прибутку; рівень |платність. |гарантії тощо. 2) |

|нагромадження і |39. Характеристика |незабезпечені – рідко, |

|заощадження; масштаб |комерційного, |тільки надійним |

|вир-ва; різниця між |банківського, державного, |постійним клієнтам. За |

|внутрішній та зовнішнім |споживчого кредиту. |ступенем ризику – 1) |

|боргом держави; циклічність|Міжгосподарський К. – |стандартні – фін. |

|коливань вир-ва; |кредит, якій існує між |стійким позичальникам, |

|сезонність вир-ва та |суб’єктами господарювання.|які повертають К. в |

|реалізації продукції; темпи|Комерційний К. – це вид |строк, 2) з підвищеним |

|інфляції; повернення К; |міжгосподарського К., |ризиком – нестійким. За |

|рівень % ставок ЦБанку; |форма руху промислового |строками повернення – 1)|

|міжнар. переливи капіталу. |капіталу, спосіб |строкові – строк |

|Існують різні способи |перетворення товарного |погашення ще не настав, |

|нарах. %: на евроринку |капіталу через продаж |2) до запитання – |

|вважається Лондонська |товарів з відстроченням |видаються банком на |

|міжбанківська ставка |платежу та з поверненням |невизнаний термін, |

|пропозиції (ЛІБОР), % на %,|боргу грошима. Він |погашення за можливістю |

|фіксована ставка та |прискорює реалізацію |клієнта 3) відстрочені |

|“плаваюча”. Функції |товарів і надає можливості|(пролонговані) – банк |

|позичкового %: 1) розподіл |покупцеві користуватися |переніс терміни за |

|прибутку – раціональне |товаром до отримання |проханням клієнта 4) |

|тимчасове використання К. |коштів від реалізації |прострочені – не |

|для отримання доходу та на |своєї продукції. Тобто |погашені в строк. |

|сплату % і одержання |він прискорює кругообіг |Загальні принципи банк. |

|власного прибутку. 2) |капіталу. Як правило, |К: цільовий хар-р, |

|збереження позичкового |ком. К. є |забезпечення повернення;|

|капіталу - повернення суми |короткостроковим, |строки повернення; |

|кредитору. Роль: 1) % |обслуговує тільки |платність. Державний К. |

|сприяє ефективному |реалізацію товарів (а не |– К. , де один із |

|використанню К., зміцнює |отримання прибутку), |учасників (позичальник |

|комерційні та господарські |зменшує час авансового |чи кредитор) є держава. |

|розрах. 2) збільшення |капіталу в товарній формі.|Призначення - вирішення |

|доходів банків, зміцнення |Термін та розмір його |держ. проблем: дефіцит |

|їх стійкості. 3) ефективне |залежить від: ступеня |держ. бюджету, К. |

|використання суб’єктами |дефіцитності товару на |окремим суб’єктам |

|власних коштів 4) стимулює |ринку, фін. стану |господарювання, |

|заощадження в банки, |контрагентів, довіри до |населенню тощо. |

|зберігає гр. від |покупця тощо. |Споживчий К. – надається|

|знецінення, є додатковим |Закономірності ком. К: |на споживчі цілі юр. чи |

|доходом населення. Види %: |його рух збігається з |фіз. особам. Надається |

|1) облігаційний – норма |рухом промислового |банками, кред. |

|прибутковості по борговим |капіталу, тобто зростає |установами (ломбард , |

|ЦП, вище депозитних. |обсяг вир-ва і кредит теж |під-ва зв’язку (телеф. |

|Диференціація по рейтингу |поширюється і навпаки. |розмови в кредит), |

|емітенту облігацій, по |Банківський К. – коли одна|орг-ції – продаж |

|терміновості облігацій. 2) |із сторін К. угоди є банк.|товарів в розстрочку |

|Банківський - а) депозитний|Його об’єкт – гр. капітал,|тощо), спец. Фонди на |

|- вкладникам, основа: |відокремлений від |під-вах. Роль: |

|термін депозиту (чим вище |промислового капіталу. |забезпечення соц. потреб|

|термін, тим вище %) б) % |Банк може бути як |населення; формування |

|ставки по К, які видаються.|позичальником (вклади, |платоспроможного попиту |

|Критерії: термін К., сума, |депозити, міжбанк. К), так|населення ( розвиток |

|якість забезпечення, хар-р |і кредитором (К. |економіки, процесу |

|відношень із клієнтом в) |клієнтам). Він сприяє |реалізації, ріст |

|при встановленні базової -|обороту капіталу і його |прибутку і доходів держ |

|банки беруть до уваги |нагромадженню. Від хар-ру |бюджету, регулювання гр.|

|рівень інфляції, ступінь |використання він |обігу в країні. |

|ризику, розмір офіційного %|поділяється на: 1) позичка|40. Розвиток кредитних |

|НБУ. 3) офіційна ставка НБУ|капіталу – за допомогою |відносин в перехідній |

|- вона є орієнтиром для |якої збільшується капітал.|економіці Україні. |

|визначення всіх інших |2) позичка гр. – збільшує |З переходом до ринку |

|ставок, виділяє кредити |рух гр. як платіжного |після одержання |

|комбанкам, показує політику|засобу без розширення |незалежності України |

|НБУ «дорогих» або «дешевих»|вир-ва. Ознаки банк. К.: |склад кредиторів та |

|грошей., встановлює |за об’єктами кредитування:|позичальників змінився. |

|облікову і ломбардну |1) к, в основний капітал –|Основні кредитори – |

|ставку. |на реконструкцію, буд-во |державні та комбанки. |

|38. Функції та роль |тощо. 2) в оборотний |Позичальники – приватні |

|кредиту. |капітал – для сировини, |та колективні під-ва, |

|Функція – вплив на зовнішнє|покриття дефіциту коштів |держ. власність, |

|середовище, який здійснюють|тощо. 3) на споживчі |приватні під-ці, |

|усі форми і різновиди К, |потреби – на придбання |громадяни. Комбанки від |

|вони хар-ють призначення |житла, а\м тощо. За |кредитування окремих |

|К., “роботу”, яку він |хар-ром повернення: 1) з |об’єктів перейшли до |

|виконує та його роль. |одноразовим поверненням – |суб’єктів, дбаючи про |

|Перерозподільна ф. – |погашення у зазначений |свої доходи і повернення|

|переміщення ресурсів між її|день, 2) у розстрочку – по|К., на покриття дефіциту|

|окремими суб’єктами, |мірі надходження виручки, |оборотного капіталу |

|секторами тощо на засадах |окремими платежами, 3) з |під-в. У 1991 р. |

|повернення, тимчасово |регресією платежів – при |Законами України було |

|використовуються |К. під гарантію. За |легалізовано ком. |

|суб’єктами, не змінюючи їх |терміном користування: 1) |кредит, вексельний обіг,|

|первинного права власності.|короткостроковий – до 1р.,|якій здійснювався зг до |

|Значення: 1) переміщення |2) середньостроковий – |Женевської вексельної |

|гр. прискорює оборот |1-3, 3) довгостроковий |конвенції. У 1993 р. |

|капіталу, сприяє розширенню|(більше 3). За сферою |затвердили Порядок |

|вир-ва 2) вільні кошти |суспільного відтворення - |проведення банками |

|спрямовують через К. на |1) у сферу вир-ва 2) у |операцій з векселями, де|

|продукцію з зростаючим |сферу споживання. За |визначалось, що ком. |

|попитом ( одержання вищих |порядком надання К: 1) |кредит може надаватися |

|прибутків, технічного |прямий 2) непрямий – між |і з оформленням |

|прогресу, ефективності |кредитором та |векселів. 1994 – процес |

|вир-ва. Це ключова ф. |позичальником є |монополізації К., |

|Емісійна ф.- забезпечення |посередник. За методом |зосередження його в |

|потреб обороту в платіжних |надання: 1) одноразові – |руках великих укр. |

|засобах, але ця ф. має |при виникненні потреби у |банків. Це привело до |

|багато сумнівів і |позичальника; 2) |використання К. в |

|сперечань, бо емісію гр. |перманентно – клієнтам, |інтересах групувань, які|

|виконує банк. сис-ма. Ф. |які мають постійні кред. |здійснювали контроль над|

|кредиту, що реалізується в |відносини з банком; 3) |іншими банками. Із-за |

|гр. сфері, полягає в тому, |гарантовані – банк бере на|дефіциту кред. ресурсів |

|що К. забезпечує найкращі |себе договірні |банки надавали |

|передумови для ефективного |зобов’язання надати К. |короткострокові К |

|регулювання обороту гр. в |протягом певного періоду у|переважно в сфері обігу.|

|інтересах повного |визначеному розмірі. За |В 1995 після випуску |

|задоволення потреб ек. в |схемою надання – 1) |облігацій внутрішньої |

|платіжних засобах і |кредитна лінія – |держ. позики обсягу |

|підтриманні достатньої для |використання К. поступово,|набув держ. кредит. |

|ек. розвитку стабільності |в межах обговореного |Основними умовами було: |

|гр. К. розширює масу |угодою суми та терміну. 2)|високій дохід на |

|платіжн. засобів в обороті |револьверні – автоматичне |облігації, зарахування |

|при виникненні потреби |поновлення К. за угодою, |сум за рах. резервів |

|через комерційні векселі, |3) контокорентний – через |комбанків, звільнення |

|банк. депозити, при |контокорентний рах. в |від податку на прибуток |

|прискоренні гр-кредитного |межах ліміту, зарахування |тощо. Але з погіршенням |

|мультиплікатора, |всіх надходжень в рах |умов |

|рефінансування комбанків. |погашення |гр. оборот через зміну |

|Це забезпечують держ. |процесі відтворення, |пропозиції гр. |

|органи монетарного |розвитку вир-ва, торгівлі |(формування готівки та |

|управління. |та ін. сфер. |депозиту - додаткові |

|Контрольно-стимулююча ф – |42. Поняття банківської |резерви, позички |

|високий стимулюючий ефект і|системи, її структура та |комбанкам, купування ЦП)|

|обмеженість |функції. Поняття банку. |і зміни ціни на гр. – |

|адміністративного впливу на|Банк в ек. розумінні – це |рівень % ставки. Резерви|

|контрагента, глибокий ек. |фін. посередник, що |ЦБ поділяються на 1) |

|аналіз та його оцінка, його|виконує комплекс базових |нагромаджувальні |

| |операцій: акумулює гр. ек.|(обов’язкові) 2) вільні |

|держ. позики та невиконання|суб’єктів з правом |(надлишкові), встановлює|

|Урядом своїх зобов’язань з |вільного розпорядження |норму обов’язкового |

|боку банків інтерес та |ними; вільно розміщає їх у|резерву для комбанків. |

|вклади ресурсів |доходні активи від свого |ЦБ поєднують риси банк. |

|скоротились. 1996 – |імені і під свою |установи і держ. органу |

|відновлення споживчого К., |відповідальність; |управління. Вони |

|надавався К. населенню під |повернення власникові |використовують |

|заставу рухомого майна |готівки, перерахування в |кредитування, операції з|

|ломбардами, та нерухомого –|інш. банки. Банк. сис-ма –|ЦБ тощо як інструменти |

|комбанками, продаж товару в|законодавче встановлене, |управління гр. ринком, |

|розстрочку. 2000 – К. |строго структурована |керуючись держ. |

|талановитій молоді на |сукупність фін. |інтересами та |

|навчання в вищих закладах. |посередників гр. ринку, |законодавством. За |

|Комбанки надавали К. малим |які займаються банк. |правовим статусом ЦБ – |

|під-вам, які розвивались за|дія-тю. Первинну основу |самостійно юр. особа, |

|рах. них, так і великим |банк. дія-ті складає |його майно |

|під-вам. НБУ підтримував |комплекс з 3-х операцій: |відокремлюється від |

|їх, надавав К. комбанкам в |1) приймання гр. коштів |майна держави, може їм |

|розмірі статутного фонду. |від клієнтів на вклади 2) |розпоряджатися як |

|Держ. банки (Ощадбанки, АПБ|представлення клієнтам |власник. Організаційний |

|“Україна”) теж допомагали |кредитів та створення |статус ЦБ – визначення |

|кред. ресурсами. Але згодом|нових платіжних засобів 3)|завдань та функцій, |

|вони почали відчувати фін |здійснення розрахунків між|формування статутного |

|труднощі через несвоєчасне |клієнтами. Необхідність |капіталу, |

|повернення К. Але |відокремлення банків в |взаємовідносини банку з |

|незважаючи на все під-ва, |окрему інституційну |держ. органами (з |

|використовуючи власні |структуру , тобто в банк. |фіскальною, ціновою, |

|кошти, кредити, нац. та ін.|с-му: банки виконують |інвестиційною |

|інвестиції поступово почали|суспільно-корисні та |політикою), визначення |

|виходити з кризи, |необхідні функції і в той |керівництва. ЦБ |

|відновлювати вир-во і |же час діють, як ком. |взаємодіє з урядом через|

|експортувати продукцію на |структури, тому необхідно |фінансування дефіциту |

|зовнішній ринок. Поступово |створити особу с-му |держ. бюджету. ЦБ |

|припинилось падіння обсягів|регулювання банк. дія-ті |виникли на прикінці 18 |

|вир-ва. З 2000 почалась |та нагляду за банк. |ст. на базі емісійних |

|його зростання, крива ВВП |дія-тю. Проявляються: в |банків. Це була епоха |

|почала йти вгору. |створенні гр.; зберігають |промислової революції, |

|41. Поняття кредитної |накопичення суспільства; |зріст машинної |

|системи та її побудова. |банки займаються ком. |індустрії, поява нових |

|К. сис-ма – совокупність |дія-тю, ціль – прибуток; |галузей, активізація |

|фін. посередників гр. ринку|високо рисковані дії – |дія-ті банків ( |

|та сам гр. ринок, тобто |риск кредиту; формує |поширення гр. маси і |

|фін. посередництво. Гр. |платіжну с-му. Основні |підвищення значення |

|ринок за хар-ром зв’язку |ознаки б. с-ми: 1) |банкнотного обігу, |

|між кредиторами та |дворівнева побудова б. |потреба в надійному |

|позичальниками поділяється |с-ми. На 1-му рівні |платіжному засобі. |

|на сектор прямого та |знаходиться банк, який |Держава повинна була |

|непрямого фінансування. |згідно з законодавством |регулювати гр. обіг |

|Саме у секторі непрямого |дається статус ЦБ. На |через централізацію і |

|фін-ня з’являється третій |нього покладається |концентрацію емісії |

|ек. суб’єкт. Вони |відповідальність за |банкнот. Право |

|називаються фін. |стабільність нац. гр. |емітування закріпила з |

|посередниками, а їх дія-ть |одиниці та за сталість |одним емісійним банком і|

|з акумуляції вільного гр. |б.с-ми країни. На 2-му |мала змогу впливати на |

|капіталу та розміщення його|рівні знаходяться банки, |пропозицію гр., |

|серед |які займаються ком. |фінансувати держ. |

|позичальників-витратників |дія-тю, тобто обслуговують|витрати. Тобто потреба в|

|наз. фінансовим |ек. суб’єктів. 2) |централізації банк. |

|посередництвом. Вони |централізоване регулювання|емісії спричинила |

|базуються на одному фін. |дія-ті банків ЦБ і його |виникнення емісійних |

|ринку з одним суб’єктом – |нормативами. Органи банк. |банків. Основні засади |

|вільними гр. коштами. |регулювання встановлюються|дія-ті ЦБ: 1) це |

|Основні фін посередники – |для комбанків ряд |емісіонні центри |

|банки та небанківські |нормативів, які |готівково-гр. обігу. |

|фін-кред. установи. |регламентують достатність |Монопольне право емісії |

|Загальне для них: 1) всі |капіталу, ліквідність |гр. коштів. 2) це банки |

|фін посередники працюють в |банку, б. риски. 3) |банків; касове, кредитне|

|секторі непрямого фін-ня, |наявність єдиного для всіх|та розрахункове |

|2) вони акумулюють гр. |банків механізму керування|обслуговування комбанків|

|кошти та розміщають їх в |банк. резервами. |3)це банки регулювання |

|доходні активи від свого |Замикається на ЦБ. 4) |та догляду, встановлюють|

|ім’я. При цьому вони |створення єдиної |право поведінки, ек. |

|створюють власні |інфраструктури |нормативи, резерви. 4) |

|зобов’язання та вимоги. |міжбанківського |банкір уряду та їх фін. |

|Банк, як позичальник |призначення. Наприклад, |агент 5) провідник |

|створює свої зобов’язання |банки здійснюють міжбанк. |гр-кредитн. (монетарної)|

|перед вкладниками. 3) |розрах., ЕС - система |політики. 6) отримання |

|прибуток фін. посередн. |ТАРГЕТ міжбанк. розрах, в |прибутку не є метою |

|формується, як різниця між |Україні – с-ма електр. |дія-ті ЦБ. Основне – |

|доходами від розміщення |платежів. Функції б.с-ми:|регулятивний початок. |

|акумулюючих гр. коштів та |1) трансформаційна – ЦБ |НБУ створен в 1991. 1999|

|витратами, які пов’язані з |через рефінансування |– з-н про Нацбанк, |

|їх залученням. |здійснює всі міжбанківські|регламентується |

|Відмінність: 1) банки не |операції (кредитні |конституцією. НБУ |

|тільки акумулюють тимчасово|аукціони, кредитування |підпорядковується |

|вільні кошти, а й самі |тощо) і трансформує гр. |Верховній Раді та |

|створюють гр. в процесі |ресурси за строками, за |Президенту. Органи |

|депозитно-кредитн. дія-ті. |розмірами, за ризиками, в |управління: Рада НБ – |

|А установи – тільки |регіональному аспекті. ЦБ |15 чол, 7 з казначеїв |

|акумулюють. 2) банки |підвищує трансформаційний |Верх. Ради, 7 від |

|здійснюють розрах-кас. |потенціал |Президента, Голова. 2-й |

|обслуговування всіх інших |вузькоспеціалізованих |орган – Правління НБ. |

|фін-кредитн. посередників, |банків через кооперацію з |Голова - ВР |

|тому можуть використовувати|універсальними банками. 2)|44. Побутова та розвиток|

|їх вільні гр. Класифікація |емісійна – ключова, ф-ція |НБУ. |

|груп: 1) Банки – від |створення плат. засобів і |НБУ утворено в 1991 р. |

|цільового призначення: |регулювання гр. обороту |зг з З-ном України “Про |

|центральні та комерційні. |через зміни попиту на гр, |банки та банк. дія-ть”, |

|Небанківські – 2 критерії: |тобто управляє пропозицією|як емісійний центр, який|

|1) хар-р залучення вільних |гр. через ЦБ і всі банки |відповідає за збереження|

|коштів: на договірній |2-го рівня. 3) |монетарної стабільності.|

|основі (страхування, ПФ); |стабілізаційна – банки в |Правовий статус визначен|

|емісія та розміщення |процесі своєї дія-ті |Конституцією України, де|

|власних ЦП (інвестиційні |забезпечують стабільність |надано право |

|компанії розміщують свої |гр. ринку: страхування |законодавчої ініціативи |

|ЦП). 2) хар-р наданих |банк. ризиків та банк. |у Верховній Раді. НБУ –|

|послуг: страх Ко, ПФ, К. |депозитів; створення |особливий центральний |

|товарищества, лізингові Ко,|внутрібанк. резервів для |орган держ. управління, |

|інвестиційні Ко. |покриття рисків; створення|основними функціями |

|Економічне призначення |механізму обов’язкового |якого є забезпечення |

|посередників: забезпечення|резервування депозитів |стабільності нац. гр. |

|суб’єктів гр. ринку |(11-15%); встановлення для|одиниці – гривні. НБУ |

|максимально сприятливими |банків обов’язкових ек. |забезпечує стабільність |

|умовами для їх успішного |нормативів (кредит не |цінової та банк. с-ми. |

|функціонування, на |більше 25% від основного |Структура: центральний |

|підвищення ефективності їх |фонду); створення с-ми |апарат, територіальні |

|дія-ті. Переваги: 1) |банк. нагляду (НБУ); |управління в обл і |

|оперативне розміщення |створення механізму |Кримський автономн. |

|вільних коштів в доходні |рефінансування банків. |Республіці, розрах |

|активи для кредиторів, |43. Центральні банки, їх |палати, |

|мобілізування додаткових |походження та основні |Банкнотно-монетн. двір, |

|коштів для вир-ва та |засади діяльності. |Держ. скарбниця, |

|повернення їх для |Головне призначення – це |Центральне сховище гр., |

|позичальника. 2) скорочення|управління гр. оборотом з |спеціальні під-ва, |

|витрат суб’єктів на |метою забезпечення |необхідні для дія-ті |

|формування вільних коштів, |стабільного неінфляційного|банку. Існує дворівнева |

|розміщення їх та |розвитку ек-ки. ЦБ впливає|с-ма управління ЦБ: 1) |

|запозичення податкових. 3) |на |Рада НБУ (15 осіб, |

|послаблення фін. ризиків |банки з галузевою |комбанків. В депоз. |

|для суб’єктів, вона |спеціальністю – |зобов’язаннях домінуючим|

|перекладається на |обслуговування у межах |є депозит до запитання в|

|посередників ( збільшення |певної галузі гос-ва, з |нац та інвалюті (62,4%).|

|дохідності позичкового |функціональною |Вони зросли після |

|капіталу, скорочення витрат|спеціалізацію – вузьке |введення грн., що |

|на фін. операції. 4) |коло спеціалізованих |свідчить про довіру нац.|

|надання додаткових послуг |операцій (інвестиційні, |гр. Активи комбанків |

|посередниками, як |іпотечні, ощадні тощо). |зростають за рах. |

|страхування, пенсійне |Початок банків – 6-7 ст |кредитних операцій |

|забезпечення, права |від храмів до приватних |(короткострокові), |

|власності. Посередники |осіб завдяки розвитку |наданих промисловості і |

|позитивно впливають на |торгівлі. Англійський банк|торгівлі, під-вам, |

|кругообіг капіталу в |- класичний приклад |зростає кредити на |

|призначені Радою, 7- |капіталістичного б. 17 ст |інвестиційну дія-ть. |

|Президентом Укр на 7 років)|– поява акціонерних |Поступово суб’єктами |

|. Вона розробляє основні |товариств, 19 ст – |кредитування стали госп.|

|засади гр-кредитн політики |акціонерні банки на |колективної форми |

|та контроль за ними, її |провідних позиціях. Роль |власності, приватні, |

|методи та інструменти, |б: передача гр. капіталу |міжнародні, держ під-ва |

|дохід та витрати банку. 2) |від накопичення до |та юр. особи. Важливий |

|Правління НБУ – реалізація |використання; економія |розвиток кред. |

|монетарної політики, |суспільних витрат, |населення, перевага |

|організація дія-ті банку, |сприяють зростанню вир-ва,|кред. на поточні |

|склад формується Головою |капіталу, інвестиції. |потреби. Розвиток кр. |

|НБУ при затвердженні Ради |Засновники б: вітчизняні |послуг банків: овердрафт|

|НБУ. Голова визначається |та зарубіжні юр та фіз |(фіз та юр. особи), |

|ВР на 5 років. Голова Ради|особи за винятком народних|операції РЕПО, за |

|обирається на 3 роки. |депутат та ін. виконавч. |векселями, за |

|Принципи НБУ: 1) |органів влади, партій, не |факторинговими та |

|незалежність банку – органи|військовослужбовці, кадри |експортно-імпортними |

|виконавч. та держ. влади не|суду, прокуратури, з |операціями. Але існує |

|мають право втручатися. 2) |органів управління. З |велика кількість |

|контроль парламенту та |метою незловживання |прострочених, |

|президента за дія-тю банку |владою. Банк реєструється |пролонгованих і |

|3) економічна самостійність|в НБУ, отримує ліцензію на|сумнівних кр. Це |

|– видатки за рах. власних |здійснення певних |пов’язано з наявністю |

|доходів 4) централізація |операцій. Вищий орган |ризиків щодо повернення |

|сис-м – реалізація єдиної |управління – збори |кр., інфляція очікувань,|

|держ. монетарної політики в|акціонерів, виконавчий |відсутність механізму |

|усім регіоні. 5) єдність |орган – Правління (керує |захисту інтересів |

|сис-ми – спільність цілей |Голова) , пайовим – |банків. Інвестиційні |

|та завдань. 6) Вертикальна |дирекція (Генеральний |операції – важливий вид |

|структура управління банком|директор). |активних операцій |

|- посади за наказами |Операції б: в залежності |банків, при прискоренні |

|управлінь НБУ. Функції: 1) |від хар-ру та відображенню|приватизації очікується |

|емісійний центр – |на балансі операцій |пожвавлення банк. дія-ті|

|організація і регулювання |існують пасивні, активні |на ринку ЦП. Успіх банку|

|гр. обігу, прогнозує його, |та банківські послуги. |визначається його фін. |

|зберігання гр. та |Пасивні – операції по |результатами, |

|інкасація. 1992 – гр. |мобілізації ресурсів, 3 |співвідношенням доходів |

|реформа укр. крб., емісія |групи, залежать від виду |і витрат. Найточніший |

|грн. 2) визначає дизайн, |ресурсів: 1) операції по |показник фін. результату|

|номінал, сис-му захисту, |формуванню власних |є показник відношення |

|ознаки 3) забезпечує |ресурсів б. (уставний |чистого прибутку до |

|комбанки готівкою, розрах і|капітал, резервний фонд) |акціонерного капіталу |

|кредитне обслуговування. 4)|2) депозитні операції – |(ROE). Рекордним цей |

|банк банків – СЕП при |основний ресурс, 3) |показник був в 1994 р, |

|міжбанк розрах. З 1994 – |недепозитні – залучення |коли в Україні була |

|кредитні аукціони, 1996 – |позикових средств на |гіперінфляція. Причина |

|ломбардне кредитування |міжбанківському кред. |цієї ситуації є зміна |

|комбанків під облігації |ринку та випуск боргових |чистого прибутку і |

|внутрішньої держ. позики. |зобов’язань. Структура |сплаченого статутного |

|1997 – рефінансування через|пасивів в Укр: залучені |фонду. Велика проблема у|

|ЦП на управління |ресурси – 88% (кошти юр |комбанків України є |

|ліквідністю гр. ринку та |осіб 39%, фіз осіб 22%, |недостатність капіталу, |

|кредитування уряду для |ЦП, емітовані банком 3%, |неякісна структура |

|вирішення бюджетних |кошти НБУ-6% та інші) та |активів. З цього виникає|

|проблем. 5) банк. |власні кошти – 12%. |проблеми в банках, НБУ |

|регулювання та нагляд через|Активні операції: 1) |переводить їх на режим |

|службу банк. нагляду у |кредитні –45% 2) |фін. оздоровлення, |

|складі центрального |вкладення, інвестиції в ЦБ|половина знаходиться у |

|апарату. 6) кредитування та|–6%, 3) формування касових|стадії ліквідації. За |

|розрах-касове |залишків та резервів –12% |1992-1999 ліквідовано 69|

|обслуговування уряду, 7) |4) основні фонди –8% 5) |банків, 16 у 1998 . |

|платіжний агент уряду |інші активи. |Знизилася ліквідність і |

|стосовно зовнішнього боргу |Банк. послуги – дії банк. |платоспроможність |

|– розпорядник кредитів від |установ на замовлення |банків, фін. стан та |

|МВФ, складає платіжн. |клієнтів, які не пов’язані|активи. Для успішної |

|баланс та звітність про |із залученням додаткових |дія-ті банку велике |

|борг України. 8) провідник |ресурсів. Основна форма |значення має їх |

|монетарної політики – |оплати – комісія. Послуги:|стабільність, здатність |

|управління гр. обігом, |1) ліцензовані – з |банку відповідати за |

|забезпечування ек. та фін |ліцензії НБУ: |свої зобов’язання, |

|стабільності нац валюти. |обслуговування рах-ків |забезпечувати |

|1994 – НБУ встановив |клієнтів у нац та валюті, |прибутковість. |

|офіційну % ставку, розмір |інкасація, депозити, |Стабільність можлива при|

|обов’язкового резервування.|видача гарантій тощо 2) |підтриманні системи ек. |

|1999 – скасування валютн. |чисті – послуги без |параметрів, що |

|обмежень, отримання |ризиків для активів б: |встановлює ЦБ. Банк. |

|кредитів від МВФ. Політика |розрахунки за кошти |система України за 10 |

|НБУ повинна бути |клієнтів, інкасові та |років перейшла до нового|

|направленою на: 1) |касові послуги тощо 3) |шляху розвитку. |

|внутрішня та зовнішня |комісійні – послуги з |47. Небанківські |

|стабільність грн. 2) |стягненням комісії: |фінансові кредитні |

|стійкість банк. с-ми 3) |депозитарій, розміщення ЦП|установи. |

|стимулювання |тощо 4) гонорарні - |Небанк кр. установи – |

|кредитно-інвестиційної |отримання обумовленої |фін. посередники гр. |

|дія-ті комбанків. |наперед плати: лізинг, |ринку, які здійснюють |

|45. Банки 2-го рівня, їх |трастові посл 5) спредові |акумуляцію заощаджень і |

|походження, види, правові |– дохід від різниці між |розміщення їх у дохідні |

|основи організації, |комісією від клієнта та |активи: у ЦП та кредити |

|операції. |комісією при організації |(довгострокові). Спільне|

|Комбанки – кредитн. |даної посл 6) балансові – |з банками: 1) |

|установи, що здійснюють |облік на баланс. рах: |функціонують у секторі |

|універсальні банк. операції|кредитні, валютні тощо, |опосередкованого |

|для під-в, установ і |позабалансові – гарантії, |фінансування; 2) |

|населення головним чином за|поручительства. |формують свої пасиви, |

|рах. гр. коштів, залучених |46. Особливості формування|випускають боргові |

|у вигляді внесків і |комбанків в Україні. |зобов’язання 3) |

|депозитів. Вони здійснюють|Створення нац. дворівневої|розміщують ресурси в |

|розрах-кас. обслуговування |банк. с-ми після прийняття|активи, купують боргові |

|юр та фіз осіб, приймають |З-ну “Про банки та банк. |зобов’язання, створюючи |

|вклади, ведуть рах. банків-|дія-ть” в 1991. Визначено |власні вимоги 4) |

|кореспондентів тощо. Їм |1-й рівень НБУ, 2 |зобов’язання більш |

|забороняється займатися |–комбанки. В 2000 |ліквідні. Відмінності: |

|дія-тю в сфері матер. |кількість комбанків 203 в |1) не пов’язані з |

|вир-ва і торгівлі матер. |тому числі акціонерні |базовими банк. |

|цінностями, страхуванням, |товариства, відкриті та |операціями 2) не впливає|

|монополізувати ринок банк. |закриті, ТОВ з обмежен. |на пропозицію гр., не |

|посл. Класифікація: 1) за |відповідальністю, з 1994 |створює депозити, не має|

|формою власності: унітарні |з’являлися комб. з ін. |обов’язкового |

|– власник держава чи |капіталом. За активами |резервування 3) |

|приватна особа (Ощадбанк, |поділяються: найбільші |вузькоспеціалізовані, |

|Ексімбанк), Стат. Фонд за |(понад 1 млрд.грн), великі|здійснюють дія-ть за |

|рах. бюджетн. коштів і |(понад 100), середні |хар-ром коштів |

|кошт. бюджетн установ. |(понад 10) –переважна |кредиторів, та за своїми|

|Колективні – комбанки з |більшість, малі (за 10 |додатковими послугами. |

|колективн. формою |млн.грн). Баланс. капітал |Особливість: депозитні |

|власності: 1) АКБ – |створюється за рах стат. |кошти не можуть вільно |

|відкрита (124 б.) та |капіталу, резервних |використовуватись |

|закритий (49 б.) тип |фондів, прибутку минулих |небанк. фін. установами.|

|власності за рах. капіталу |років, поточного року та |Вони поділяються на |

|засновників (Промінвест) 2)|ін. капітал. Залучення |договірних фін. |

|пайові (28, ТОВ) – внески у|вільних коштів та |посередників, які |

|статутн. фонд, кожний |спрямування їх на розвиток|залучають кошти на |

|учасник зберігає право |нац ек, збільшення |підставі дог з |

|власності. 2) від розміру |депозитів – робота |кредитором: страх. |

|активів – малі – активи |зобов’язань, на капітал |компанії, ПФ, ломбарди. |

|менше 50 млн.грн (57 б), |банку, не більше 25% 2) | |

|середні –більше 50 млн |надання кредитів інш. |на кредитні та |

|(37), найбільші – більше |банкам не більше 200% його|інвестиційні операції. |

|100% (53), 7 б – крупні |капіталу 3) отримання |Кредитні – надання і |

|(Аваль, Укрєксімбанк, |кредитів від ін. банків не|погашення банк. позичок |

|Ощадбанк, Укрсоц, ПУМБ) 3)|більше 300% капіталу. 4) |на принципах |

|від наявності філій |вкладення в інвестиції не |строковості, цільового |

|комбанки – багатофілійни, |більше 50% капіталу. |хар-ру, платності |

|малофілійні, безфілійни. 4)|Прибутковість залежить від|кредиту на певних умовах|

|від діапазону операцій і |відношення доходів та |і вимогах зг нормативів |

|сектору ринку – |витрат. ЇЇ вимірювання: |НБУ. Загальна сума Кр. |

|універсальні – широкий |1) прибутковість банк. |не повинна перевищувати |

|спектр дія-ті, з |активів (ROA) – |восьмикратний розмір |

|клієнтською спеціалізацію –|співвідношення чистого |власних коштів. Кр. |

|основні засновники |прибутку й активів. |видається юр та фіз |

|кооперативи (1990-1993р. на|Показує скільки чистого |особам, рішення |

|Україні), |прибутку дає одиниця |приймається колегіально,|

|та на інвестиційні фін. |активів банку 2) |враховують фін. |

|посередник, які залучають |прибутковість акціонерного|стабільність |

|кошти через продаж своїх ЦП|капіталу (ROE) – |позичальника, вид його |

|(акцій, облігацій тощо): |відношення чистого |дія-ті та заставу. При |

|інвест. фонди, фін. |прибутку до акціонерн. |банк Кр. використовують |

|компанії тощо. Страх. |капіталу, приблизно |прості, спеціальні та |

|компанії – фін. |дорівнює дивідендам |контокорентні рах. |

|посередники, надають страх |акціонерів 3) %% маржа |Простий – активне |

|посл., формують спеціальні |(SPRED) – показник банку, |сальдо, кожна проводка |

|страх. фонди на підставі |як посередника між |по кр. оформлюється |

|дог. з фіз та юр особами, |вкладниками та |док-ми, найбільш |

|виплачують гр. у |позичальниками. СПРЕД = |поширена форма. |

|обумовлених розмірах у разі|(%% доходи/доходні активи)|Спеціальний – при |

|настання страхов. випадків.|– (%% витрати/платні |кр-нні. векселями, |

|Методи роботи страх |пасиви). На його розмір |виникає кредитове |

|компаній: продають страх |впливають: склад та обсяг |сальдо, яке |

|поліси, мобілізують певні |залучених коштів, розмір |зараховується відразу на|

|кошти, розміщують їх у |кредитних та ін. вкладень,|рах. позичальника. |

|дохідні активи, з яких |враховуються також чистий |Контокорентний рах – |

|покривають свої операційні |прибуток на одну акцію, |активно-пас. рах., на |

|витрати, одержують |чиста %% маржа. |якому обліковуються всі |

|прибутки. З мобілізованих |Прибутковість важлива для |операції банку з |

|коштів створюють резерви |банку, для його капіталу, |клієнтом, як позичковий |

|для виплати відшкодувань |його зростання, для |рах з дебет. або кредит.|

|при страхових випадках. |виплати дивідендів, але з |сальдо. Банк контролює |

|Пенсійні фонди – фін. |урахуванням і міn |використання кр, |

|посередники, які акумулюють|ризиків. Тому головне |своєчасне його |

|кошти юр. та фіз осіб у |завдання банку – |повернення і сплату %%. |

|цільові фонди, з яких |балансування між |Інвестиційні операції – |

|виплачуються кошти після |прибутковістю та ризиком. |вкладання кошт. в ЦП |

|певного віку. Внески до ПФ|56. Характеристика |під-в (держ, |

|постійні і прогнозовані. |пасивних операцій |колективних, приватних) |

|Тому розміщення вільних |комбанків. |на тривалий період часу.|

|коштів в довгострокові |Пасивні операції – це |Інвестиційні ЦП – |

|доходні активи (облігації, |операції, за допомогою |боргові зобов’язання у |

|державні ЦП), чим |яких банки формують свої |вигляді акцій, |

|покривають свої операційні|гр. ресурси для проведення|облігацій, векселів |

|витрати, та виплачують |кредитн, інвестиційн та |тощо. Вони створюють |

|пенсії понад суми пенс. |інш. активних операцій. |вторинний резерв для |

|внесків. ПФ бувають |Ресурси комбанків – це |задоволення потреб у |

|державні (створення |сукупність гр, що |додаткових коштах, що |

|центральних та місцевих |перебувають у його |перевищують ресурси. |

|органів, відрах. з з\пл, |розпорядженні і |Мета: безпека гр. |

|тому розміщення коштів |використовуються для |коштів, їх |

|переважно в держ ЦП) та |використання певних |диверсифікація, дохід та|

|приватні (створення певними|операцій. Існують власні |ліквідність. Існують |

|фірмами для виплати пенсій |ресурси – статутні, |такі фактори ризику: |

|та допомог своїм |резервні фонди для |кредитний – емітент не в|

|працівникам, розміщення |забезпечення фін. |змозі сплачувати свої |

|коштів в ЦП фірм, які їх |стабільності дія-ті банку,|фін. зобов’язання; |

|створили) Ломбарди – фін |він страхує інтереси |фінансовий – |

|посередник, видає позички |вкладників та кредиторів. |непередбачені зміни на |

|населенню під заставу |Поділяється на основний |ринку ЦП призводять до |

|рухомого майна. Лізингові |(статутн, резервн фонди, |втрат із-за продажу їх |

|компанії – фін. |неперозподілен приб |зі знижкою. Процентний –|

|посередники, які придбають |минулих років) та |коливання ринкових |

|предмети тривалого |додатковий (загальн. резер|ставок при фіксованому %|

|користування та передачі їх|за активними операціями і |на облігації. |

|в оренду фірмам-орендарям |поточн доходами). |Інвестиційна дія-ть |

|для їх дія-ті, які |Статутний фонд при |повинна систематизовано |

|поступово сплачують їх |відкритому АТ формується |контролюватися, |

|вартість по строку. |від передплати на акції ,|захищатися від ризику |

|Особливість: кредитування в|в закритому – через |збитків та втрат |

|товарн. формі, має |перерозподіл акцій між |ліквідності. Кред та |

|довгостроковий хар-р. |засновників. Резервн. фонд|інвест операції тісно |

|Інвестиц. фонди (банки, |покриває збитки, оплата |пов’язані між собою. Їм |

|компанії) – фін. |дивідендів, це стійкість |притаманні ризики, для |

|посередники, управляють |комбанку. Його рівень 50% |запобігання й |

|вільними коштами інвест. |від статутного фонду. |оптимізації яких банки |

|призначення. Вони |Існують спеціальні фонди |використовують певні |

|акумулюють гр. дрібних |для розвитку банку за рах |інструменти. |

|інвесторів шляхом випуску |прибутку. |57. Кредитні операції. |

|власних ЦП, а потім |Залучені ресурси – кошти |Хар-ка та класифікація |

|розміщують їх в акції |на поточн, депозитних та |операцій. Методи |

|корпорацій та держ. ЦП. |ін. рах. клієнтів, які |управління ризиками. |

|Доходи їх з дивідендів та %|розміщуються на активах з |Кр. операції належать до|

|з ЦП, та курсов. різниці. |метою отримання прибутку |активних операцій банку.|

|Вони бувають відкриті - |чи забезпечення |Активні операції банків |

|власники мають право |ліквідності банку. |– дія-ть із |

|продати акції самому фонду,|Поділяються на депозитні: |використанням власного |

|який повинен їх купувати, |1) до запитання – на |капіталу, залучених |

|закриті – акції продаються |поточному рах. клієнта для|коштів для одержання |

|на вторинному ринку, |розрах по госп. операціям,|прибутку при розподілі |

|взаємні фонди гр. ринку – |контокоректні рах – |ризиків і підтриманні |

|акції як чековий та |поточні рах з комісією 2) |ліквідності. Поділяються|

|високодохідний депозит, які|Строкові – розміщенні |на кредитні та |

|виписуються на рах фонду в |кошти в банку на строк від|інвестиційні операції. |

|банку, які приваблюють |1 місяця, не здійснюють |Кредитні – надання і |

|інвесторів. Фінансові |поточні платежі. Це |погашення банк. позичок |

|компанії – через продаж |найкращий вид депозиту під|на принципах |

|своїх ЦП кошти направляють |%. Та недепозитні |строковості, цільового |

|у позички фіз та юр особам,|(позичені) кошти– залучені|хар-ру, платності |

|як короткострокові і |кошти, як міжбанк. |кредиту на певних умовах|

|невеликі кредити. Лізингові|кредити, кредити НБУ, |і вимогах зг нормативів |

|та факторингові Ко належать|операції з ЦП тощо для |НБУ, видаються в межах |

|до цієї групи, так як теж |підтримки поточної |наявних ресурсів. |

|кредитують клієнтів. |ліквідності. Міжб. кредит |Загальна сума Кр. не |

|48. Стійкість банківської |– розміщення вільних |повинна перевищувати |

|системи, її значення та |ресурсів в інших банках. %|восьмикратний розмір |

|механізм забезпечення. |ставка нижча ніж за |власних коштів. Кр. |

|Для стабільної дія-ті |кредитами господарствам і |видається юр та фіз |

|банків створена с-ма ек. |пов’язана з обліковою |особам, рішення про |

|нормативів НБУ, яка є |ставкою НБУ. |видачу кр. приймається |

|обов’язковою для всіх |Так пасивні операції |колегіально і |

|комбанків. Найважливіші |комбанків полягають у |оформлюється протоколом,|

|нормативи: статутного |формуванні власної і |в межах параметрів банку|

|капіталу (не менше 1 млн |залученої ресурсної бази, |(приоритетні напрями |

|евро), платоспроможності |на підставі і за рахунок |кредитування, кред. |

|(співвідношення між |якої здійснюються активні |портфель, розмір 1-го |

|капіталом і активами банку,|операції. |кр., фін стан |

|з урахуванням ризиків. Не |55. Характеристика |позичальника, % ставка |

|нижче 8%) і достатності |активних операцій |тощо). Кр. вимагають |

|капіталу (відношення |комбанків. |додаткових умов: фін. |

|капіталу до активів, |Активні операції банків – |стабільність |

|зменшених на резерви. Не |дія-ть із використанням |позичальника його |

|менше 4%). Нормативи |власного капіталу, |рентабельність та |

|ліквідності – вкладання гр.|залучених коштів для |ліквідність, вид його |

|у ліквідні активи: 1) |одержання прибутку при |дія-ті та застава, |

|миттєвої ліквідності – |розподілі ризиків і |власне майно, капітал. |

|відношення сум на коррах.та|підтриманні ліквідності. |Кр. не видаються: на |

|в касі до поточних |Поділяються |покриття збитків в |

|зобов’язань банку, не менше|позичальниками поділяється|дія-ті; на |

|20% 2) загальної лік-ті – |на сектор прямого та |49. Поняття валюти, її |

|відношення загальн. активів|непрямого фінансування. |види, призначення та |

|до загальн. зобов’язань |Саме у секторі непрямого |сфера використання. |

|банку, не менший 100%, |фін-ня з’являється третій |Конвертованість валюти. |

|тобто збалансовані активи |ек. суб’єкт. Вони |Нуйбільш прийнятним є |

|та пасиви. 3) |називаються фін. |визнач. валюти як |

|співвідношення між |посередниками, а їх дія-ть|будь-яких грошових |

|високолік-ними і робочими |з акумуляції вільного гр. |коштів, формування та |

|активами – не менше 20%. |капіталу та розміщення |використання яких прямо |

|Нормативи ризику – |його серед |чи опосередковано |

|змінюваність фін становища |позичальників-витратників |пов”язано із |

|та підвищений ризик |наз. фінансовим |зовнішньлекномічними |

|операцій, тому мета – |посередництвом. Вони |відносинами. Валюта |

|недопущення збитків: 1) MAX|базуються на одному фін. |класифікується за |

|ризик на 1 постачальника – |ринку з одним суб’єктом – |кількома критеріями. |

|ділення сукупної |вільними гр. коштами. |Основним з них є |

|заборгованості та 100% |Основні фін посередники – |емітенська належність |

|виданих |банки та небанківські |валюти. За цим критерієм|

|збільшення статутного |фін-кред. установи. |виділяють: |

|фонду; для бюджетних |Загальне для них: 1) всі |національну в. , яка |

|платежів; для банкрутних |фін посередники працюють в|виражена в горшах, що |

|під-в; при простроченій |секторі непрямого фін-ня, |емітуються національною |

|заборгованості при позиках |2) вони акумулюють гр. |банк. Систеиою.(для |

|та несплачених %. При банк |кошти та розміщають їх в |України – гривня). |

|Кр. використовують прості, |доходні активи від свого |Іноземну в., виражену в |

|спеціальні та контокорентні|ім’я. При цьому вони |грошах, що емітуються |

|рах. Простий – активне |створюють власні |банківськими системами |

|сальдо, кожна проводка по |зобов’язання та вимоги. |інщих країн.(для України|

|кр. оформлюється док-ми |Банк, як позичальник |– всі, крім гривні) |

|(плат доручен), найбільш |створює свої зобов’язання |Колективну в., виражену |

|поширена форма. Спеціальний|перед вкладниками. 3) |в особливих міжнародних |

|– в окремих випадках (при |прибуток фін. посередн. |грошових одиницях, що |

|кр-нні векселями), виникає |формується, як різниця між|емітуються міжнародними |

|кредитове сальдо, яке |доходами від розміщення |фінансово-кредитними |

|зараховується відразу на |акумулюючих гр. коштів та |установами і |

|рах. позичальника. |витратами, які пов’язані з|функціонують за |

|Погашення кр. за плат. |їх залученням. |міждержавними угодами. |

|дорученнями, та за |Відмінність: 1) банки не |(СДР, запроваджена в |

|надходжен. коштами за |тільки акумулюють |міжнародний оборот МВФ, |

|векселями на спец рах. |тимчасово вільні кошти, а |евро). |

|Контокорентний рах – |й самі створюють гр. в |За режимом використання |

|активно-пас. рах., на якому|процесі депозитно-кредитн.|в. поділяються на: |

|обліковуються всі операції |дія-ті. А установи – |неконвертовані; |

|банку з клієнтом, платежі |тільки акумулюють. 2) |конвертовані. |

|за дорученням клієнта та |банки здійснюють |Неконверт. є валюти, які|

|надходження в вигляді |розрах-кас. обслуговування|неможливо вільно |

|вкладів, повернення позик |всіх інших фін-кредитн. |обміняти на іноземні |

|тощо. Він як позичковий рах|посередників, тому можуть |валюти за ринковим |

|з дебет. або кредит. |використовувати їх вільні |курсом, їх ввіз та вивіз|

|сальдо. |гр. Класифікація груп: 1) |жорстко |

|Для запобігання ризиків |Банки – від цільового |обмежується.(валюти |

|повинно встановити |призначення: центральні та|слаборозвинутих країн, |

|потенціал позичальника, |комерційні. Небанківські –|які переживають глибоку |

|його обгрунтування кр., |2 критерії: 1) хар-р |і хронічну екон. і |

|оцінити його якості |залучення вільних коштів: |фінанс. кризу). |

|(репутація, порядність, |на договірній основі |Конверт. є в., які |

|забезпечення в минулому), |(страхування, ПФ); емісія |вільно обмінюються на в.|

|фін. стан, його ліквідність|та розміщення власних ЦП |інших країн, за курсом, |

|, ефективність вир-ва, |(інвестиційні компанії |що формується у |

|використання капіталу. В |розміщують свої ЦП). 2) |встановленому порядку, і|

|банку використовуються 2 |хар-р наданих послуг: |вільно вивозяться через |

|джерела погашення позичок: |страх Ко, ПФ, К. |кордон. Конвертованість |

|первинний та вторинний. |товарищества, лізингові |в. можна класифікувати |

|Первинні – для стабільних, |Ко, інвестиційні Ко. |за кількома критеріями: |

|першокласних клієнтів, які |Економічне призначення |1. За повнотою |

|погашають позички у вигляді|посередників: |конвертації: повна; |

|доходів постачальника. |забезпечення суб’єктів гр.|часткова. |

|Вторинні – забезпечення |ринку максимально |За видами суб”єктів: |

|позичальника під кредит в |сприятливими умовами для |зовнішня; внутрішня. |

|формі: застави, гарантії, |їх успішного |За характером |

|рах від 3-ї особи, іпотека,|функціонування, на |економічних операцій, що|

|страхова угода. Банк |підвищення ефективності їх|обсуговуються |

|контролює використання кр, |дія-ті. Переваги: 1) |конвертованою валютою: |

|своєчасне його повернення і|оперативне розміщення |за поточними операціями;|

|сплату %%. При порушенні |вільних коштів в доходні |за переміщенням |

|умов контракту банк може |активи для кредиторів, |капіталу. |

|довгостроково стягнути кр. |мобілізування додаткових |Повна конвертоність |

|та % по ньому з |коштів для вир-ва та |означає можливість |

|позичальника, застосувати |повернення їх для |віьного обміну нац. |

|штрафні санкції. |позичальника. 2) |валюти на іноземну для |

|58. Інвестиційні операції |скорочення витрат |всіх категорій власників|

|комбанків. Мета проведення |суб’єктів на формування |та за всіма видами цілей|

|операцій та їх |вільних коштів, розміщення|або операцій. |

|класифікація. Методи |їх та запозичення |Часткова конверт. |

|управління ризиками. |податкових. 3) послаблення|Означає, що нац. Вал. |

|Інвестиційні операції – |фін. ризиків для |Обмінюється на іноземну |

|вкладання кошт. в ЦП під-в |суб’єктів, вона |з певними обмеженнями. |

|(держ, колективних, |перекладається на |Напр., для одних осіб її|

|приватних) на тривалий |посередників ( збільшення |обмін дозволений, а для |

|період часу. Вони |дохідності позичкового |інших – ні. Якщо |

|відносяться до активних |капіталу, скорочення |конвертація нац. Валюти |

|операцій банку. Активні |витрат на фін. операції. |доєволена тільки для |

|операції банків – дія-ть із|4) надання додаткових |нерезидентів, то вона |

|використанням власного |послуг посередниками, як |наз. зовнішньою, а якщо |

|капіталу, залучених коштів |страхування, пенсійне |для резидетів – |

|для одержання прибутку при |забезпечення, права |внутрішньою. Якщо |

|розподілі ризиків і |власності. Посередники |конвертація поширюється |

|підтриманні ліквідності. |позитивно впливають на |тільки на платежі за |

|Інвестиційні ЦП – боргові |кругообіг капіталу в |поточними операціями, |

|зобов’язання у вигляді |процесі відтворення, |вона наз. поточною, яко |

|акцій, облігацій, векселів |розвитку вир-ва, торгівлі |тільки на платежі за |

|тощо. Вони створюють |та ін. сфер. |рухом капіталу – |

|вторинний резерв для |50. Валютний курс. |капітальною. |

|задоволення потреб у |Валютні курси - можуть |51. Валютний ринок, |

|додаткових коштах при |бути фіксовані, або |суть, види та основи |

|вилученні вкладів |гнучкі. Фіксовані - це |функціонування. Фактори,|

|клієнтами, що перевищують |система, що припускає |що впливають на попит та|

|ресурси. Мета інвест. |наявність зареєстрованих |пропозицію навалютному |

|операц: безпека гр. коштів,|паритетів. Фіксовані |ринку. |

|їх диверсифікація, дохід та|валютні курси можуть бути |За своїм економічним |

|ліквідність. Існують такі |або дійсно фіксовані, що |змістом валютний ринок –|

|фактори ризику: кредитний –|базуються на золотому |це сектор грошового |

|емітент не в змозі |стандарті, вони можливі |ринку, на |

|сплачувати свої фін. |лише за умов золотого |якомуурівноважуються |

|зобов’язання (опл доходів в|стандарту, або договірно |попит і пропозиціяна |

|формі дивідендів, %%); |фіксовані, що базуються на|такий специфічний товар,|

|фінансовий – непередбачені |одній чи кількох валютах |як валюта. |

|зміни на ринку ЦП |або на умовно встановленій|За своїм призначенням і |

|призводять до втрат із-за |офіційній цін золота. |організаційною формою |

|продажу їх зі знижкою. |Гнучкі курси - це |валютний ринок – це |

|Процентний – коливання |системи, при який у валют |сукупність спеціальних |

|ринкових ставок при |не має офіційних валютний |інститутів та |

|фіксованому % на облігації.|паритетів. Тут виділяють |механізмів, які у |

|Інвестиційна дія-ть повинна|дві групи валют: плаваючі |основу для с-ми, а с-ма |

|систематизовано |валюти (самостійно |є механізмом |

|контролюватися через стан |змінюються на базі попиту |забеспечення |

|ринку ЦП, захищатися від |та пропозиції на ринку) та|функціонування і |

|ризику збитків та втрат |коливні валюти |регулювання ринку. |

|ліквідності. Метод |(прив’язують валютні курси|Нац. В. с-ми базуються |

|зменшення ризику – |до валютний кошиків). |на національних грошах |

|формування інвест. портфеля|Для держав з ринковою |і, по суті, єскладовими |

|за рах. ЦБ, які мають |економікою найдоцільнішим |грошовиз с-м окремих |

|різний рівень якості та |є притримування керованого|країн. Як і ці останні, |

|різні строки погашення. |плаваючого курсу відносно |вони визначаються |

|Вони поділяються на |ВКВ. На У. Нині діє режим |загальнодержавним |

|інвестиційні (розрах. на |валютного коридору, на |законодавством. |

|тривалий строк) та на |1998 рік валютний коридор |Міжнродні та сітові в. |

|вторинні ліквідні резерви, |встановлено: 1.7 за 1 $ |с-ми грунтуються на |

|які можна перетворити в гр.|валютної торгівлі. Щоденні|багатьох валютах |

|через продаж на ринку ЦП, |обороти світового |провідних країн світу та|

|строки встановлює |валютного ринку |міжнародних |

|керівництво банку. Вони |перевищують декілька |(колективних) валютах |

|відрізняються ступенем |трильйонів доларів США і |(євро, СДР та ін.) і |

|ліквідності. |швидко збільшуються, що |формуються на підставі |

|59. Сутність, призначення |свідчить про величезні |міждержавних угод та |

|та види фін. посередників |розмахи валютних потоків |світових традицій. |

|гр. ринку. |на світовому ринку. |Формування в. с-ми |

|К. сис-ма – совокупність |Валютний ринок можна |України розпочалося |

|фін. посередників гр. ринку|класифікувати і за іншими |одночасно з формуванням |

|та сам гр. ринок, тобто |критеріями: |нац. Грошової с-ми, |

|фін. посередництво. Гр. |за характером операцій: |складовоїю якої вона є. |

|ринок за хар-ром зв’язку |ринок конверсійних |Уже Законом України “Про|

|між кредиторами та |операцій; ринок |банки і банківську |

|взаємодії забеспечують |депозитно-кредитних |діяльність”, ухваленому |

|можливість вільно |операцій; |1991р., були сформовані |

|продати-купити національну |за територіальним |деякі правові норми щодо|

|та іноземну валюту на |розміщенням: європейський,|організації валютного |

|основі попиту та |північноамериканський, |регулювання і контролю в|

|пропозиції. |азіатський та ін.; |Україні: установлено |

|В.р. має всі атрибути |за видами конверсійних |ліцензування НБУ |

|звичайного ринку: об”єкти і|операцій: ринок ф»ючерсів,|комерційних банків на |

|суб”єкти, попит і |ринок опціонів тощо; |здійснення операцій в |

|пропозицію, ціну, особливу |за формою валюти, якою |іноземній валюті, |

|інфраструктуру та |торгують: ринок |дозволено НБУ купувати і|

|комунікації тощо. |безготівкових операцій, |продавати іноземну |

|Об”єктом купівлі-продажу на|ринок готівки. |валюту, представляти |

|цьому ринку є валютні |Ринок конверсійних |інтереси України у |

|цінності, іноземні – для |операцій є найтиповішим |відносинах з |

|резидентів, коли вони |для валютного ринку |центральними банками |

|купують чи продають їх за |взагалі, його ключовим |інших країн та у |

|нац. Валюту, та національні|елементом. На цьому ринку |міжнародних |

|– для нерезидентів, коли |купівля-продаж |валютно-фінансових |

|вони купують чи продаютьці |здійснюється в традиційній|органах; забов”язано НБУ|

|цінності за іноземну |формі, переважно на |організувати накопичення|

|валюту. Об”єктом |еквівалентних засадах |та зберігання |

|купівлі-продажу одночасно |шляхом обміну рівновеликих|золотовалютних резервів.|

|виступають націнальні і |цінностей, представлених |Це були перші кроки до |

|іноземні валютні цінності. |різними валютами. Якраз на|перетворення НБУ в |

|Суб»єктами валютного ринку |цьому ринку складаються |центральний орган |

|можуть бути будь-які |умови для формування |валютного регулювання |

|еконмічнві агенти та |зовнішньої ціни грошей – |країни, що започаткували|

|посередники, насамперед |їх валютного курсу. |перший етап розбудови |

|банки, брокерські компанії,|Ринок депозитно-кредитних |валютної с-ми. |

|валютні біржі, які |операцій – це досить |Помітні успіхи в |

|«зводять» продавців і |специфічний сектор |антиінфляційній політиці|

|покупців валти та |валютного ринку, на якому |1994р. створили |

|організаційно забеспечують |купівля-продаж валюти має |передумови для переходу |

|операції купівлі-продажу. |умовний характер, що |до другого етапу |

|Попит і пропозиція на в.р. |проявляється в залученні |розбудови валютної с-ми,|

|мають ту особливість, що |банками інвалюти на |що тривав до вересня |

|об»єктом і інструментом |депозитні вклади на |1996р. Головною ознакою |

|купівлі-продажу тут є гроші|узгоджені строки та в |цього етапу було |

|різної націона |наданні банками інвалютних|повернення до ринкових |

|льної належності. Тому |позичок на різні строки. |методів організації |

|попит на іноземну валюту |На відміну від ринку |валютних відносин: |

|одночасно є пропозицією |конверсійних операцій на |прискорення ліберізації |

|нац. Валюти, і навпаки. |цьому ринку ціна валюти |валютного ринку, |

|Ціною на в.р. є валютний |формується у вигляді |відновлення роботи УМВБ |

|курс. Він являє собою ціну |процента. |та визначення офіційного|

|грошової одиниці даної |Стан кон»юнктури в.р. |валютного курсу |

|валюти в грошових одиницях |виявляється у зміні |карбованця на підставі |

|іншої валюти. |співвідношення між попитом|результатів торгів на |

|Валютний ринок має власну |і пропозицією окремих |УМВБ, ліквідація |

|інфраструктуру і широко |валют, що, у свою чергу, є|множинності валютних |

|розвинуту систему сучасних |ключовим чинником впливу |курсів, істотне |

|комунікацій, що |на валютний курс. На стан |розширення переліку |

|забезпечують оперативний |та динаміку попиту та |потреб резидентів у |

|зв»язок між усіма |пропозиції на в.р. впливає|валюті, які дозволялось |

|суб»єктами ринку не тільки |велика кількість чинників |задовольняти через |

|в межах окремих країн, а й |економічного, політичного,|купівлю-продаж на біржі |

|у світовому масштабі. |правового, психологічного |та на міжбанківському |

|Залежно від організації |характеру. Усі їх можна |валюному ринку. У травні|

|торгівлі валютний ринок |розділити на такі 3 групи:|1995р. зменшено до 40% |

|поділяється на біржовий і | |частку валютної виручки |

|позабіржовий. На біржовому |Курсоутворюючі чинники: |експортерів, яка |

|ринку торгівля валютою |стан платіжного балансу |підлягала обов”язковому |

|здійснюється організовано |країни; |продажу. Був також |

|на спеціальному |обсяги ВНП, які |розформованмй Тендерний |

|«майданчику», який |виробляються в країні; |комітет. Все це сприяло|

|називається валютною |внутріня і зовнішня |консолідаціївалютного |

|біржою. Хоч біржі звичайно |пропозиція грошей; |ринку, зростання |

|не є комерційними |процентні ставки в |пропозиції та попиту на |

|підприємствами, проте за |країнах, валюти яких |інвалюту, посиленняю їх |

|свої послуги вони стягують |порівюються; |ролі у формуванні |

|вагомі комісійні. Тому |співвідношеннявнутрішніх |єдиного валютного курсу.|

|суб»єкти валютного ринку |цін країни з зовнішніми. |Зросла довіра до нац. |

|все менше звертаються до |Регуюючі чинники: |Грошей, чому сприяла |

|послуг традиційних бірж, і |заходи прямого державного |офіційна заборона в |

|вони поступово згортають |регулювання |1995р. обігу іноземної |

|свою діяльність. |(фінінсово-бюджетна |валюти на внутр. Ринку |

|Національні валютні ринки |політика, квотування та |України. |

|існують у більшості країн |лфцензування, |З вересня 1996р. після |

|світу, вони обмежуються |грошово-кредитна політика,|випуску в обіг постійної|

|економічним простором |регулювання цін, |нац. Валюти гривні, |

|конкретної країни і |інтервенційна політика, |розпочався третій етап |

|регулюються її національним|розподіл валюти тощо); |формування валютної с-ми|

|валютним законодавством. |структурні чинники. |України, на якому |

|Міжнародні валютні ринки |Чинники кризового |ринкові засади набули |

|сформувалися у країнах, в |характеру: |подальшого розвитку. |

|яких до мінімуму зведені |дефіцит державного |Основними заходами і |

|обмеження на валютні |бюджету; |результатами цього етапу|

|операції (валютні |безконтрольна емісія та |були: остаточний перехід|

|обмеження). Такі ринки |інфляція; |на режим плаваючого |

|регулюються скоріше за все |штучне і надмірне |валютного курсу гривні: |

|міждержавними угодами, |регулювання цін; |спочатку плавання |

|домовленостями самих |висока монополізація |обмежувалося валютним |

|учасників цих ринків, |виробництва. |коридором, з 2000 р. – |

|традиціями. Розміщуються |54. Поняття, призначення |введено вільне плавання;|

|вони переважно у містах із |та види валютної системи. |введення вільного |

|вдалим географічним |Розвиток валютної системи |розпорядження |

|положенням та з великою |в Україні. |резидентами всією сумою |

|концентрацією |Валютна с-ма – це |валютних надходжень; |

|транснаціональних банків, |організаційно-правоа форма|певна децентралізація |

|небанківських фінансових |реалізаціївалюних відносин|валютного ринку, |

|структур, комерційних |у межах певного |припинення операцій на |

|компаній, яким потрібно |економічного простору. Ці |УМВБ та інших |

|здійснювати платежі на |межі збігаються з межами |багатства країни на |

|широких просторах світового|відповідних валютних |трвалий період. “коеф-т |

|ринку. |ринків. Тому в.с. теж |достатності” ЗВР – |

|Розвиток новітніх засобів |поділяються на три види: |показник відношення |

|телекомунікацій та |національні, межнародні |обсягу централізованого |

|інформаційних технологій |(регіональні) і світову). |ЗВР до річного обсягу |

|дає можливість поєднати |Збіг меж окремих в.р. і |імпорту. Якщо у держави |

|окремі міжнародні ринки в |валютних с-м забеспечує їх|є значні обсяги ЗВР, |

|єдиний світовий валютний |інутрішню єдність: ринок |вона може |

|ринок, який здатний |счтворює економічну |інтервенційними заходами|

|функціонувати практично |припинення опреацій на |локалізувати будь-які |

|цілодобово. Це |УМВБ, офіційне визнання |чинники, що спричинюють |

|забезпечується географічним|вільної конвертованості |порушення рівноваги на |

|розміщенням окремих ринків:|гривні за валютними |вал.ринку і втримати |

|з початком доби |операціями. |курс валюти на |

|відкриваються азіатські |53. Платіжний баланс та |потрібному рівні. |

|ринки Токіо, Гонконгу, |золотовалютні резерви в | |

|Сінгапура, після їх |механізмі валютного | |

|закриття починають |регулювання. | |

|працювати ринки європейські|Платіжний баланс – це | |

|– Франкфурта, Парижа, |співвідношення між | |

|Лондона, а під кінець їх |валютними платежами | |

|роботи відкриваються ринки |резидентів за її | |

|американського континенту –|економічними межами та | |

|Нью-Йорка, Лос-Анджелеса |валютними надходженнями їм| |

|тощо. Завдяки цьому |від нерезидентів за певний| |

|будь-який суб»єкт валютного|період часу (рік, квартал,| |

|ринку може в будь-який час |місяць), відіграє важливу | |

|доби купити-продати валюту,|роль у розроблені та | |

|оперативно зв»язавшись з |реалізації валютної | |

|відповідним міжнародним |політики. За формою – це | |

|центром |статистичний звіт про | |

|валютних біржах; подальша |надходження вал.коштів у | |

|лібералізація доступу до |країну та про витрачання | |

|валютного ринку юридичних і|їх за певний період у | |

|фізичних осіб-резидентів до|розрізі окремих статей, | |

|рівня, адекватного вільній |країн, груп країн. За | |

|конвертованості |економічним змістом – це | |

|національної валюти за |макроекономічна модель, | |

|поточними операціями; |яка х-є стан та динаміку | |

|приєднання України (у |зовнішньоекономічних | |

|травні 1997 р.) до VIII |відносин даної країни з | |

|Статті Статуту МВФ, що |зовнішнім світом. Розділи | |

|означало офіційне визнання |платіжного балансу: | |

|вільної конвертованості |рахунок поточних операцій,| |

|гривні за поточними |рахунок операцій з | |

|операціями. |капіталом та фін.операцій,| |

|Надзвичайні заходи у |резервні активи, помилки | |

|валютній сфері кінця 1998 |та упущення. Статті | |

|р. помітно загальмували |платіжного балансу: баланс| |

|подальшу ринкову |товарів (співвідношення | |

|трансформацію валютної |експорту та імпорту по цій| |

|системи України. Разом з |статті - торговий баланс),| |

|тим їх висока ефективність |баланс послуг, доходи, | |

|(за 1999 р. гривня |поточні і капітальні | |

|девальвувала відносно |трансферти, прямі, | |

|доллара США лише на 35%) |портфельні та інші | |

|підтвердила значні успіхи |інвестиції. | |

|України у формуванні |Економічна роль платіжного| |

|дійового механізму |балансу визначається тим,| |

|валютного регулювання, який|що відображені в ньому | |

|дав змогу утримати гривню |обороти безпосередньо | |

|навіть у надзвичайно |впливають на попит і | |

|складних умовах, які |пропозицію на вл.ринку: | |

|склалися на валютному і |надходження валюти створює| |

|фондовому ринках України в |передумови для формування | |

|кінці 1998 – на початку |пропозиції її, а платежі –| |

|2000 рр. |для формування попиту на | |

|52. Механізм валютного |валюту. Цей зв’язок можна | |

|регулювання, його |виразити так: | |

|особливості в Україні. |1). ПрВ=ЗВ1+НВ-ЗВ2, де | |

|Валютне регулювання – |ПрВ-пропозиція інвалюти | |

|діяльність держави та |протягом звітного періоду,| |

|уповноважених нею органів |ЗВ1- залишки інвалюти в | |

|регламентувати |суб’єктів ринку на початок| |

|вал.відносини |періоду, НВ-надходження | |

|економ.суб’єктів та їх |інвалюти протягом звітного| |

|діяльність на вал.ринку. |періоду по платіжному | |

|Регламентується: процес |балансу, ЗВ2-залишки | |

|курсоутворення, діяльність |інвалюти в суб’єктів ринку| |

|комбанків, здійснення |на кінець звітного | |

|міжнародних платежів, |періоду. | |

|ввезення та вивезення |2). П0В=БВ1+ПВ-БВ2 | |

|вал.цінностей, формування |П0В-попит на інвалюту | |

|та викоритсанння |протягом звітного періоду | |

|золотовалютних резервів |БВ1-боргові зобов’язання | |

|тощо. Через введення чи |резидентів перед | |

|скасування певних обмежень |нерезидентами на початок | |

|органи вал.регулювання |періоду, | |

|мають можливість |ПВ-валютні платежі | |

|скеровувати вал.потоки в |протягом періоду по | |

|найвигідніших для |платіжному балансу, | |

|націон.економіки напрямах.|БВ2- боргові зобов’язання | |

|Цей інструмент має |резидентів перед | |

|переважно адміністративний |нерезидентами на кінець | |

|х-ер і суперечить тенденції|періоду. | |

|лібералізації вал.відносин.|Можна зробити висновок, що| |

|Зараз в Укр. це один із |попит (П0В) і пропозиція | |

|ключових валютних |(ПрВ) на валютному | |

|інструментів. Методи, які |ринкубудуть | |

|забезпечують переважно |урівноважуватися за умови | |

|економічний вплив на |збалансованості надходжень| |

|валютні відносини: курсова |(НВ) та платежів (ПВ) | |

|політика (цілеспрямоване |платіжного балансу. У | |

|проведення комплексу |механізмі платіж.балансу | |

|заходів з |важливе місце займають | |

|девальвації - зниження |золотовалютні резерви | |

|обмінного курсу: підвищення|(ЗВР) – це запаси | |

|конкурентноспроможності |іноземних фінансових | |

|націон.виробника, |активів та золота, які | |

|стимулювання експорту, але |належать державі і | |

|зростання цін на імпортн |перебувають у ропорядженні| |

|товари; політика |органів грошово-кредитного| |

|ревальвації – підвищення |регулювання і можуть бути | |

|обмінного курсу: стимулює |реально використані на | |

|розвиток імпорту, |ергулятивні та інші | |

|збільшується пропрозиція на|потреби, що мають | |

|товарних ринках, але |загальноекономічне | |

|експортери зазнаватимуть |значення. Ці потреби | |

|втрат); облікова |визначають цілі | |

|(дисконтна) політика ЦБ – |накопичення ЗВР: 1) | |

|зниження чи підвищення |трансакційне призначення | |

|облікової ставки, ставки |(запас ліквідних коштів, | |

|депозитного та позичкового |які забезпечують | |

|%. Збільшення %ї ставки |платоспроможність країни | |

|сприяє зростанню курсу |на світовому ринку), 2) | |

|нац.валюти; валютна |інтервенційне призначення | |

|інтервенція – оперативне |ЗВР (підтримка зовнішньої | |

|підтримання вал.ринку в |та внутрішньої вартості | |

|стані рівноваги шляхом |накціональних грошей). | |

|збільшення чи зменшення |Оптимізація розміру ЗВР | |

|купівлі чи продажу ЦБ |має важливе значення тому,| |

|іноземної валюти за |що занижений їх обсяг | |

|національну. НБУ активно |погіршує платоспроможність| |

|застосовує валютні |країни на світовому ринку | |

|інтервенції. Стерилізована |та обмежує регулятивні | |

|інтервенція – у разі |можливості держави у | |

|продажу іноземної валюти на|монетарній сфері, а | |

|валют.ринку на таку ж суму |завищений – призводить до | |

|на відкритомі ринку купують|заморожування значної | |

|ЦП, а при купівлі іноземної|частини національного | |

|валюти продають ЦП. | | |

|До практичної розбудови | | |

|власної валютної системи | | |

|Україна приступила у | | |

|листопаді 1992р. Першому | | |

|етапу формування | | |

|вал.системи , який співпав | | |

|з періодом високої | | |

|інфляції, був характерний | | |

|суто адміністративний | | |

|порядок вал.регулювання | | |

|(обвальне падіння курсу | | |

|укр.валюти). Другий етап з | | |

|1994 по 1996 роки - | | |

|повернення до ринкових | | |

|методів організації | | |

|вал.відносин, в 1995р. | | |

|офіційна заборона обігу | | |

|іноземної валюти, | | |

|децентралізація вал.ринку, | | |

|визначення офіційного курсу| | |

|на підставі результатів | | |

|торгів на УМВБ, зменшення | | |

|до 40% частки вал.виручки | | |

|експортерів, яка підлягала | | |

|обов’язковому продажу. З | | |

|1996 р. після випуску в | | |

|обіг гривні – третій етап | | |

|–ринкові засади набули | | |

|подальшого розвитку: | | |

|плаваючий валютний курс, | | |